Робота по новому КПК триває усього лише 4 місяці, і хоча в.о. голови ВССУ Станіслав Мищенко схильний оцінювати цю діяльність як позитивну, судячи з піднятих проблем, це не зовсім так. Свою позицію пан Мищенко підтверджує наступними показниками: кількість узяття під варту зменшилася більше ніж на половину; за станом на 1 березня 2013г. задокументовано приблизно 200 випадків застосування запоруки, і більше 500 - домашнього арешту. Що стосується способів забезпечення, то в 2 рази частіше стали застосовувати тимчасовий доступ до речей і документів. Крім того, на підставі укладення угод між сторонами винесено близько 1.5 тис. вироків. Тільки за останній місяць істотно збільшилася кількість угод, у тому числі і про визнання провини.
Проте ситуація із застосуванням того ж домашнього арешту і відповідними технічними новинками досить хистка. Так, Наталія Петровазаступник керівника проекту USAID, відмічає: "… поступає інформація, що у ряді випадків браслет, необхідний для застосування домашнього арешту, співробітники правоохоронних органів пропонують купити самим підозрюваним".
Крім того, раніше повідомлялосящо прокуратура Львівської області через суд оскаржила обрання двом затриманим як заходи припинення домашнього арешту, оскільки у них зараз немає необхідних технічних засобів. Для вирішення цієї проблеми Г. Москаль пропонує взагалі припинити дії норми КПК відносно домашнього арешту до 1 січня 2014 р. унаслідок відсутності у бюджеті засобів для закупівлі необхідного устаткування.
| Наталія Петрова |
Діючи на випередження, Маркіян Бемв.о. урядового уповноваженого у справах ЕСПЧ, порадив суддям звернути увагу на контроль за скоєнням злочину, оскільки відносно цього питання зараз виникає величезна кількість питань у Суду. ЕСПЧ не забороняє використання такого механізму, проте виступає проти провокацій. Ключове питання, яке ставить Суд : було б скоєно злочин, коли б не втручання співробітників міліції?
Співробітникам правоохоронних органів варто враховувати, що вступ ними в злочин повинно відбуватися на етапі підготовки до його здійснення, а поведінка негласних агентів має бути пасивною.
Крім того, співробітникам міліції слід мати точну інформацію про те, що готується злочин і наявність таких підстав має бути чітко задокументований. Попередні судимості не можуть бути єдиною основою для проведення контролю за скоєнням злочину, підкреслює М. Бем. Приміром, коли співробітники міліції, знаючи про попередню судимість обличчя відносно наркотичних засобів, підходять і пропонують йому їх купити, часто примушуючи особу здійснити купівлю за допомогою фізичного насильства або погроз.
Такі формулювання, при документуванні підстав, як "з неофіційних джерел", "по матеріалах ОРД", "є в наявності інформація про скоєння злочину" - є неприпустимими для ЕСПЧ.
Пан Бем відмічає, що матеріалами, що підтверджують підготовку до злочину можуть бути свідчення інших осіб (не співробітників міліції!). А ось інформація від негласних інформаторів може бути класифікована як активні дії, оскільки у більшості випадків спочатку до таких інформаторів звертаються співробітники міліції.
Окремий пласт проблем - який орган повинен санкціонувати проведення контролю за скоєнням злочину? У ідеалі, звичайно ж, цю функцію повинні здійснювати суд або інший незалежний орган (прокуратура, приміром), проте ні в якому разі це не повинно бути керівництво органу, який і здійснюватиме контроль за скоєнням злочину.
І хоча конкретних рішень по Україні відносно цього питання ще немає, то це швидше за все свідчить не про те, що таких порушень у нас немає, а про те, що захисники просто не знають, що на таку поведінку співробітників міліції можна поскаржитися стверджує М. Бем.
| Маркіян Бем |
Зауваження до Кодексу є і у прокуратури. Так, Микола Гошовскийперший заступник начальника Головного управління нагляду за дотриманням законів в карному виробництві Генпрокуратури, вказує на те, що в Перехідних положеннях КПК упущений момент - чи треба реєструвати в Єдиному реєстрі і проводити розслідування в тих випадках, коли є нескасовані постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. У першому роз'ясненні ВССУ від 20.11.2012 р. було вказано, що наявність таких постанов є перешкодою для розгляду справ по новому КПК. Отже, треба вирішувати питання про відміну такої постанови, а потім проводити розслідування. Такої позиції дотримується більшість, і прокуратура у тому числі. Проте на практиці є і протилежна позиція, і для формування єдиного підходу суддів попросили дотримуватися першої точки зору, щоб не ускладнювати життя один одному в майбутньому.
Н. Гошовский запропонував чіткіше регламентувати випадки, коли судді відмовляють в задоволенні клопотань про обрання запобіжного заходу. Так, в КПК є вказівка - треба довести, що конкретний захід припинення забезпечить належне розслідування. Але в той же час немає конкретного переліку того, що може підтверджувати цю мету. У зв'язку з цим в прокуратури пропозиція - хочуть би приблизно в інформаційному листі Суду позначити, що можна використовувати для такого доведення - свідчення свідків, спроба виїхати за кордон, і тому подібне
Я б попросив суддів уважніше відноситься до обрання такого запобіжного заходу як запорука- відмітив представник прокуратури. Не одиничні випадки, коли запорука використовується з метою ухилення від слідства, тобто сума запоруки, визначена судом, не вноситься, а особа починає ховатися від слідства. Можливо, призначаючи суму запоруки, суддям варто уважніше вивчати питання матеріального забезпечення конкретних осіб.
Також читайте про те, які зауваження до КПК висловлювали адвокатиі про ініціативи по внесенню змін до Кодексу (відмінити норму і відеоконференціях, узаконити детектор брехні, розглядати по новому КПК що поступили в різний час поділа співучасників одного злочину ).
Нагадаємо, ВССУ дав декілька роз'яснень відносно КПК:
Як укладати угоди про примирення по новому КПК?
Як оскаржити рішення слідчого і прокурора під час досудового розслідування
Як застосовувати старий і новий КПК. Але також слід пам'ятати, що ВССУ вніс зміни у цей лист.
| Микола Гошовский |
