Як повідомили в юридичній компанії Lions Litigate, 6 березня 2013 р. директор цієї фірми Станіслав Батрин звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України і Фонду державного майна України про визнання недійсними контрактів на постачання газу, ув'язнених 19.01.2009 р. між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України". Основна позовна вимога викладена так: "Зобов'язати Кабінет Міністрів України вжити заходи по реалізації господарської компетенції через скликання позачергових загальних зборів акціонерів НАК " Нафтогаз України" і шляхом включення до порядку денного позачергових загальних зборів питання про розірвання (чи визнанні недійсними) контрактів на постачання газу, ув'язнених між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" від 19 січня 2009 р. № КП і про об'єми і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 рік від 19 січня 2009 р. № ТКГУ".
По словах С. Батрина, специфіка управління НАК "Нафтогаз України" полягає в тому, що держава в особі Кабінету Міністрів реалізує господарську компетенцію по відношенню до компанії. В той же час, особи, що мають долю в статутному капіталі НАК "Нафтогаз України" в розмірі, не менше 10%, має (а держава зобов'язана) право, в узгодженні з положеннями статуту компанії, ініціювати проведення позачергових загальних зборів, а також внести до порядку денного таких зборів питання про розірвання газових угод, або визнання їх недійсними. Тільки в результаті ухвалення рішення керівним органом НАК "Нафтогаз України", цей суб'єкт господарювання має право звернутися в Арбітражний інститут Торгової палати р. Столькгольма про розірвання або визнання недійсними контрактів на постачання газу. Аналогічно, тільки НАК "Нафтогаз України" може стати ініціатором і стороною переговорів з контрагентом ВАТ "Газпром" в питаннях про внесення змін до діючого контракту.
С. Батрин вважає, що переговори між президентами двох країн відносно ціни на газ є прямим свідченням втручання органів держвлади в діяльність самостійних суб'єктів господарювання. За його словами, газові угоди від 19.01.2009 р., ув'язнені не між державами "Україна" і "Росія", а між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України", як самостійними господарюючими суб'єктами. Тому юрист вважає, що усі рішення з боку НАК "Нафтогаз України" повинні прийматися органом управління цієї компанії, а не суб'єктом владних повноважень. "Це також означає, що якщо Президент України самостійно вирішує питання про ініціацію перегляду газових угод, то він перевищує владні повноваження із слідством, подібним наслідкам в справі Тимошенко"- відмічає С. Батрин.
Відносно позовних вимог, то юрист звернув увагу на те, що вироком Печерського районного суду м. Києва у справі № 1-657/11 від 11.10.2011 р. (суддя: Киреев Р. В.) встановлено, що підписання і виконання умов контрактів на постачання газу спричинило тяжкі наслідки для держави на суму 194 625 386,70 доларів США, або 1 516 365 234, 94 грн. "На 26 січня 2013 р., підтверджено, що ВАТ "Газпром" виставив НАК "Нафтогаз України" вимога про сплату 7 млрд. доларів США за недобір газу, який Україна не отримувала в 2012 р., - спираючись на положення контрактів, виконання яких завдає збитку інтересам держави і народу України, представляє загрозу національної безпеки України"- відмічає С. Батрин.
Юрист вважає, що з дати набуття чинності вироку Печерського суду м. Києва у справі Тимошенко суб'єкти владних повноважень протиправно не вирішили питання про перегляд газових контрактів, про їх розірвання або звернення до суду з вимогою про визнання їх недійсними. Цим самим, дії органів державної влади є протиправними і спрямованими на захист інтересів держави і народу України, всупереч вимогам Конституції. "Фактично, орган державної влади, маючи засоби в ініціації питання про визнання угод недійсними безпідставно і не мотивовано не здійснював залежні від нього заходи по захисту інтересів держави"- вважає С. Батрин.
