Всього на один день українське юридичне співтовариство мережі facebook матеріалізувалося, зібравши в просторому конференц-залі готелю InterContinental керівників юридичних фірм України з найбільшими фінансовими оборотами. Як завжди, говорили про багато що: про професію, клієнтів, бізнес, конкуренцію, гроші і про те, як зробити, щоб цих грошей у юристів стало ще більше.
Не дивлячись на те, що склад спікерів форуму цього року був укомплектований "вершками" юридичного бізнесу, виступи деяких експертів здалися досить тривіальними. Як не крути, а ділитися з конкурентами на ринку своїми свіжими бізнес-рецептами досить необачно, а тим більше робити це безкоштовно. До того ж на подібних юридичних тусовках найціннішу инсайдерскую інформацію можна отримати не в конференц-залі, а в час кави-брейка. Тому у більшості випадків спікери форуму підводили підсумки, ділилися своїми спостереженнями і роздумами на різні професійні теми. Деякі з таких виступів мовчазна аудиторія байдуже проковтувала, проте деякі доповіді дійсно надали багату поживу для подальших роздумів.
УТИЛІЗАЦІЯ ЗГОРІЛИХ ПАРТНЕРІВ
Зокрема, однією з найцікавіших панелей форуму виявилася 3-а сесія, присвячена аспектам партнерства в юридичному бізнесі. Здавалося б, тема давно побита, проте Ірині Никитинойвиступаючою цього року в статусі незалежного консультанта, вдалося добитися від аудиторії зворотного зв'язку. У своїй доповіді колишній Виконавчий директор ЮБ "ЕПАП" підняла цікаву тему, знайому кожному трудоголікові, - "професійне вигорання". Як показує досвід українського ринку, стрімкий кар'єрний зліт юриста, що поповнив ряди партнерства в юрфірмі до 30 років, а також занадто швидкий професійний ріст і матеріальне збагачення до сорока років заганяють його у безвихідь, примушуючи шукати нові сфери самореалізації. Іноді це змушує юриста покинути професію, як це раніше зробили Ігор Шевченко і Олег Рябоконь. На думку И. Никитиной, подібних проблем успішному юристові не уникнути, проте "кризу середнього віку" можна максимально віддалити.
Що стосується молодих партнерів, що зовсім нещодавно вистраждали своє підвищення, то тут ситуація не легша. Після ейфорії, коли зоряне небо опиняється біля ніг щасливчика, також неминуче настає спад в роботі. Багатьом юристам в цьому випадку складно знайти мотивацію для подальшого кар'єрного росту і вдосконалення професійних навичок. Чого ще бажати, коли мрія вже збулася? Як змусити себе рухатися далі? А головне, що робити партнерам юридичної фірми, якщо їх колега "перегорів" і остаточно втратив бажання працювати, перетворившись на тягар для інших? Дискусія із цього приводу видалася настільки плідною, що в залі навіть народився новий професійний термін - "утилізація партнера". Досвід показав, що в подібних випадках в кожній фірмі знайдуться свої методи і підходи до рішення подібних ситуацій.
ЮРИСТИ ВВАЖАЮТЬ ЗА КРАЩЕ МОВЧАТИ
Хтось із спікерів говорив про наболіле. Торкнулися не лише гострих кутів конкуренції між фірмами на ринку, але і глобальніших питань юридичної професії в Україні.
Зокрема, Сергій Козьяковкерівний партнер ЮФ "Сергій Козьяков і Партнери", продовжує звертати увагу колег на критичний стан системи українського правосуддя. Раніше, в ході круглого столу ЮРЛИГИ, присвяченого підсумкам розвитку судової практики в 2012 році, юрист вказував на зауваження Парламенской Асамблеї Ради Європи стосовно функціонування судової системи України, а також їх можливі наслідки. Цього разу пан Козьяков виразив стурбованість фінансовою залежністю судової гілки влади від органів виконавчої влади, що, за його словами, дало істотний поштовх корупції. Як відмітив юрист, оскільки в 2005 році рішення Верховного Суду зіграло ключову роль в зміні режиму, олігархічні клани були вимушені отримати контроль і над цією гілкою влади. Втім, незважаючи на гостру тематику доповіді, а також високий авторитет Сергія Козьякова в юридичному співтоваристві, аудиторія не була налагоджена обговорювати тему політики на форумі. Юристи в цьому питанні були і залишаються досить обережні, вважаючи за краще залишатися в стороні від політичних розбирань. Сориться з можновладцями в юридичному співтоваристві не прийнято...
Не прийнято також в юридичних кругах публічно негативно відзиватися про своїх колег по цеху. Або добре, або нічого - таке негласне правило українського юридичного бомонду. Цікаво відмітити, що в ході однієї з секцій спікерами виступали представники двох солідних юридичних компаній, що минулого року мали непублічний конфлікт, - нібито одна фірма активно переманювала у конкурентів необхідних їй юристів в певній правовій галузі. Питання було улагоджене на загальних зборах, проте, як мовиться в старому єврейському анекдоті, "неприємний осад все-таки залишився". Втім, згаданим спікерам слід віддати належне - вони обійшлися без публічного з'ясування стосунків, хоча невеликі підколювання і деяка напруженість все ж мали місце.
РИНОК АБО БАЗАР?
Незважаючи на юридичну дипломатичність і норми адвокатської етики, конкурентна боротьба на юридичному ринку іноді все ж виходить за рамки, а сам ринок більше схожий на базар. На це нарік у своїй доповіді керівний партнер АТ Arzinger Тимур Бондаревскаржачись на нескінченні плітки і чутки, що часто поширюються по ринку. Іноді такі чутки пускаються виключно для того, щоб дескридитировать юриста в очах його клієнта. Також не усе охайно при організації тендерів по відбору зовнішніх юридичних радників. По словах Т. Бондарева, від участі в таких тендерах його компанія іноді вимушена відмовлятися, коли існує підозра, що її використовують лише як масовку, а переможець вже заздалегідь відомий.
Крім того, конкуренти не соромляться безпосередньо звертатися до клієнтів компанії з листами, в яких обіцяють 100-процентний результат і дешевшу оплату своїх послуг. "Ми кращі і дешевші за Ваших юристів" - все частіше і частіше за лист з подібними обіцянками приходять на електронні ящики клієнтів юридичних фірм…
ЩО ГОРИТЬ У КІНЦІ ТУНЕЛЯ?
Що стосується стану самого ринку, то тут також не усе однозначно. На тлі важкої ситуації в українській економіці держава стала головним постачальником роботи для юристів. У гонитві за наповненням бюджету уповноважені державні структури чинять істотний тиск на бізнес, сприяючи тим самим багатому розвитку окремих юридичних практик - податковою і судовою. Звичайно, такий стан справ складно назвати здоровим, проте за останні роки юристи, схоже, ради вже будь-якій роботі. Безумовно, гонорари 2007 - 2008 років їм поки що можуть лише снитися. Замовлення стали дрібнішими і дешевшими, а об'єм роботи, великий куш, що раніше приносив юристові, зараз знецінюється за рахунок демпінгу. І хоча у своєму виступі керівний партнер київського офісу ЮФ "ЕПАП" Сергій Свириба поділився обнадійливою тенденцією росту прибутку великих юридичних компаній за останні два роки, для деяких його колег питання залишилося відкритим: а не чи пов'язана ця тенденція з масовим покиданням українського ринку останніми іноземними інвесторами?
НАРОДЖЕННЯ ЮРИДИЧНОГО АВАТАРА
Аналізуючи наслідки минулої адвокатської реформи, президент Асоціації юристів України Валентин Загария відмітив дуалізм юридичного менеджменту, що склався на ринку, при якому більшість великих гравців працюють одночасно в двох іпостасях - адвокатському об'єднанні і юридичній фірмі, - використовуючи час від часу переваги того або іншого образу у своїй роботі. Народження юридичного аватара пан Загария називає головним трендом останнього часу на ринку. Який з двох вигляду головний, вирішувати вам, вважає юрист, проте для успішного юридичного бізнесу обходитися сьогодні без вказаного дуалізму великим фірмам дуже складно.
ДО БІСА СТЕРЕОТИПИ!
Одним з виступів форуму, що самих запам'ятовуються, стала доповідь відомого бізнес-консультанта, президента Київської школи економіки Павла Шереметы. Виступ виявився досить нетиповим для подібного роду заходів, оскільки спікер постійно вибігав з мікрофоном в зал як піп-виконавець, загравав з публікою, жартував і демонстрував відео-ролики. Тим самим він намагався донести стриманій юридичній громадськості головне правило сучасного бізнесу - більше інновацій і креативу. Не треба боятися відрізнятися від інших, необхідно виходити за рамки стереотипів, що склалися! І в першу чергу це необхідно надмірно консервативним юристам. Чи треба сьогодні юридичним фірмам витрачати великі гроші на дорогі офіси з мармуровими колонами і золотими дверима, коли у світі панує епоха революційних ИТ-решений? На думку фахівця, якщо юристи не придумають для свого бізнесу нових інноваційних рішень, великі гроші в недалекому майбутньому посыпятся повз їх кишені…
Сергій Саченко, головний редактор порталу ЮРЛИГА
