Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Який проект про ТОВ підтримують юристи?

21 лютого 2013, 18:23
870
1
Реклама

Учора, 20 лютого, відбувся спільний круглий стіл Центру комерційного права і комітету з корпоративного права Асоціації юристів України "Ініціативи по реформуванню законодавства про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю". Необхідність проведення заходу обумовлена неоднозначною ситуацією, що склалася на даний момент відносно регулювання цього питання. Так, зараз у Верховній Раді зареєстровані 2 законопроекти про ТОВ і ОДО - № 2011 авторства Юрія Воропаева і № 2011-1поданий Ксенией Ляпиной і Іриною Гориной. На круглому столі була присутньою тільки К. Ляпина, яка виразила готовність активно працювати над проектом і внести для розгляду надалі запропоновані правки.

Питання законодавчого регулювання ТОВ обговорюється вже давно. Зараз існують 2 законопроекти, і, крім того, Кабмін схвалив концепцію майбутнього закону. Є загальна воля, як бізнесу, так і влади- відмічає Джед Бартондиректор місії USAID. Проте, чи збережеться баланс між інтересами суспільства і його учасників, між контролем і свободою в остаточному варіанті документу?

Вадим Самойленко, Ксения Ляпина і Валентина Данишевская

Розробкою другого проекту тривалий час займалася якраз робоча група, в яку увійшли і експерти Центру комерційного права, та ін. Цей документ активно обговорювався на Форумі по корпоративному праву в минулому жовтні. На той момент існував тільки проект № 5507 Н. Шершуна, схвалення якого парламентом побоювалися юристи. Зараз проблема в іншому - велика вірогідність того, що через парламент через політичну ситуацію пройде якраз проект Ю. Воропаеваякий, на думку Олени Кибенкокерівного партнера ЮФ "Кибенко, Оника і партнери"усього лише акумулював існуючі нормидодавши незначні позитивні нововведення. "Цей проект - це крок назад- вважає юрист. - Проте в той же час проект пана Воропаева легше читається, на відміну від альтернативного проекту. Останній містить безліч прогресивних норм, але він швидше розрахований на більше "просунутого" читателя у області цивільного і корпоративного права. Його складно читати. Саме це несе в собі величезну небезпеку, адже законопроект, передусім, розрахований на малий і середній бізнес, представникам якого адекватнішим може здатися проект № 2011 через його простоту". У зв'язку з цим юрист вважає потрібним дописати документ, включити в нього норми, можливо, дублюючі положення інших законів, але що роблять його зрозумілішим.

Як стало зрозумілим з обговорення - присутні схиляються на підтримку альтернативного проекту через низку обставин. Зокрема, в ході аналізу вказувалося на принципові відмінності обох документів.Так, проект № 2011 обмежує не лише кількісний склад учасників (максимум - 100), але і тих, хто може в нього входити - тільки физ- і юрособи. В той же час проект № 2011-1 не містить подібних обмежень. До того ж, альтернативний проект не містить традиційної вимоги відносно змісту в статуті ряду обов'язкових відомостей (місцезнаходження, розміру статутного капіталу, переченя учасників і тому подібне), а вимагає вказівки в статуті тільки найменування суспільства. На думку розробників це повинно істотно спростити початок бізнесу.

Також альтернативний проект містить ряд норм, які відсутні в проекті Воропаева. Це зокрема, встановлення таких термінів, як "значні правочини"вартість майна, робіт, послуг, які є його об'єктом перевищує 25 % вартостей активів суспільства за станом на кінець попереднього кварталу, і "правочини із заінтересованістю".

Не містить проект № 2011 і норм, менеджерів, що дозволяють притягати до відповідальності. Так, пропонується, внести зміни в КЗоТ, згідно з якими можна буде забезпечити можливість розірвання трудового договору без приведення обставин при припиненні повноважень посадовців. Проте слід зазначити, що пан Воропаев подав окремий проект № 2274регулюючий схожі питання, детальніше про яке читайте в матеріалі ЮРЛИГИ : Воропаев запропонував додаткові підстави для звільнення керівників.

Крім того, альтернативний проект передбачає впровадження в українські реалії "похідного" позовумеханізм якого дозволяє кожному учасникові право звернутися до суду від імені суспільства для притягнення до відповідальності посадовців суспільства за збиток, нанесений їх незаконними діями.Впровадження цього механізму пропонують здійснити шляхом внесення змін до ХПК.

Ганна Бабич, партнер ЮФ "Василь Кисиль і партнери"

Особливо запеклі суперечки серед учасників кругло столу викликав процес виходу учасника з суспільства, адже така дія практично завжди спричиняє за собою "смерть" самого суспільства, оскільки треба виділити певну долю учасника і віддати йому його вклад. Діана Смахтинадиректор по корпоративному управлінню "СигмаБлейзер", стверджує: "… хочеш вийти з суспільства - продавай свій пай, а не вимагай свою долю". Треба, щоб про подібні моменти стосовно виходу учасника, зокрема, домовлялися наперед, ще тільки створюючи ТОВ.

Альтернативний проект відносно виходу учасника дотримується наступної позиції - вільний вихід для власника менше 50 % статутного капіталу, а для того, хто володіє більш ніж 50 % - тільки за згодою інших учасників. Таким чином не обмежуються права охочого піти, адже контролюючий учасник, не отримавши згоди, може ліквідовувати суспільство, таким чином отримавши свою долю і припинити свою участь в нім.

Проект № 2011 у свою чергу надає право виходу з суспільства усім учасникам.

Окрему увагу юристи приділили акціонерній угодіадже якщо не врегулювати це питання належним чином, то і далі українські компанії структуруватимуться в іноземних юрисдикціях, вважає Максим Черкасенко, партнер АТ Arzinger.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини