Вищий спеціалізований суд по розгляду цивільних і карних справ інформаційним листом № 10-70/0/4-13 від 16 січня 2013 р. роз'яснив окремі питання застосування термінів позовної давності.
Відмічено, що позовна давність по позову про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони в спорі. Оскільки після закінчення термінів позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність витекла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на закладене майно і так далі), вказане вище правило застосовується і до додатковим вимогам банку (іншої фінансової установи).
Відповідно до ч. 3 і 4 ст. 267 ГК позовна давність застосовується тільки за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ухвали. Витікання позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є основою для відмови в позові. Оскільки рішення по суті суперечки здійснюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного виробництва - тільки перевірка законності і обгрунтованості рішення суду, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона представлено під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Заява позивача про відновлення терміну позовної давності не означає що подана заява (відповідачем) про застосування позовної давності, тобто про витікання позовної давності, є наслідком відмови в позові, якщо він обгрунтований. У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на витікання позовної давності, та вказана заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.
