Верховний Суд України (далі - ВСУ) на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 жовтня 2012 р. розглянув справу № 6-109 ЦС 12, предметом якого була суперечка про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При розгляді цієї справи ВСУ зробив правовий висновок про те, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" упродовж дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань відносно сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.
У трудових правовідносинах такі поняття як зобов'язання, неустойка або інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовуються. Такі терміни використовуються у ряді статей Цивільного і Господарського кодексів.
Статті 116, 117 КЗоТ України структурно віднесені до розділу VII "Оплата праці" вказаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.
Враховуючи викладене, ВСУ вважає, що касаційний суд помилково погодився з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" стосовно дії мораторію на задоволення вимог колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Джерело: ВСУ
