Минсоцполитики видало лист від 22.06.2012 р. № 93/06/187-12 відносно оформлення трудових стосунків і оплати праці.
Зокрема в листі роз'яснюються деякі питання стосовно сумісниці. Так, Минсоцполитики звертає увагу на те, що якщо людина працює за сумісництвом, але звільняється від основної роботи, то робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи.
Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і полягає новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу про це.
Якщо по основному місцю роботи в трудову книжку працівника не внесений запис про його роботу за сумісництвом, то в неї не вноситься запис і про звільнення працівника з цієї роботи.
Також в листі звертається увага на те, що згідно норм законодавства інша робота, яка виконується у тому випадку, якщо на основній роботі співробітник працює неповний робочий день і отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній і іншій роботі не перевищує повного посадового окладу (ставки) по основному місцю роботи, не рахується роботою за сумісництвом.
Також Минсоцполитики відмічає, що працівникові, який одночасно обіймає дві посади, і при цьому така робота не є роботою за сумісництвом, повинна надаватися щорічна основна відпустка за посадою, яка визначена працедавцем основний.
В той же час, якщо учитель за сумісництвом працює керівником гуртка в середньому учбовому закладі, то по основному місцю роботи він має право на 56 календарних днів щорічної основної відпустки, а на роботі за сумісництвом - на 42 календарні дні.
Тобто якщо по основному місцю роботи щорічна відпустка надається більшою тривалістю, чим на роботі за сумісництвом, то співробітник на роботі за сумісництвом має право на відпустку без збереження заробітної плати на різницю днів тривалості відпусток.
Матеріальна допомога
Також в листі роз'яснюються деякі питання стосовно виплати матеріальної допомоги.
Минсоцполитики відмічає, що згідно з постановою Кабміну № 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери" з 1 січня 2012 р. медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних установ виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні основної щорічної відпустки. Ця матеріальна допомога являється обов'язковоюі засоби на її виплату мають бути затверджені кошторисом.
В той же час згідно з нормами інших постанов Кабміну керівникам установ надано право в межах фонду оплати праці, затвердженої в кошторисах, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад в рік, окрім матеріальної допомоги на поховання.
Минсоцполитики відмічає, що надання вказаної матеріальної допомоги може здійснюватися за рішенням керівника тільки у разі, якщо такі засоби будуть закладені до фонду оплати праці при формуванні кошторису на відповідний бюджетний рік.
Таким чином, виплата медичним і фармацевтичним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення не унеможливлює (за наявності засобів фонду оплати праці) виплати також матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої п. 4 постанови Кабміну від 30.08.2002 р. № 1298 і п. 5.11 "Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення", затверджених спільним наказом Минтруда і Мінохоронздоров'я від 05.10.2005 р. № 308/519.
