Державна податкова служба листом від 20.08.2012 р. N 1091/0/71-12/15-2217м роз'яснила окремі питання застосування положень Податкового кодексу стосовно стягування туристичного збору.
ДПС нагадує, що підпунктом 268.6.1 п. 268.1 ст. 268 НК визначено особливість стягування туристичного збору, згідно якої податкові агенти роблять збір під час надання послуг пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і вказують суму сплаченого збору окремим рядком в рахунку (квитанції) на проживання.
В той же час підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 НК встановлене, що не можуть бути платниками збору, зокрема, особи, прибулі у відрядження.
При цьому в листі відзначається, що Інструкцією про службові відрядження в межах України і за межу зі змінами і доповненнями, затвердженими наказом Мінфіну від 13 березня 1998 р. N 59визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи і організації, яка повністю або частково міститься (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний термін в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Документами, які підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємстваявляються, зокрема (але не виключно) : запрошення приймаючої сторони і діяльність якої співпадає з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір або контракт, інші документи, що встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові стосунки, документи, що засвідчують участь особи, що відряджається, в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, що проводяться з тематики, співпадаючої з діяльністю підприємства, яке направляє працівника.
ДПС звертає увагу на те, що пунктом 1 розділу II Інструкції N 59 встановлено, що напрям працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) з вказівкою: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається працівник, терміну і мети відрядження.
Таким чином, з метою підтвердження правомірності надання пільги податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують приналежність особи до пільгової категорії. Обличчя, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх приналежність до пільгової категорії, є платниками туристичного збору на загальних підставах.
