Аналізуючи попередню судову практику, необхідно підкреслити, що при розгляді справ, пов'язаних з виборчим процесом, існували проблеми із застосуванням Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) і виборчих законів відносно визначення підвідомчості і осудності цих справ, що вносило деякий дисбаланс в механізм захисту прав і законних інтересів виборчого процесу.
Нещодавно законодавець став приділяти велику увагу врегулюванню питань оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів виборчого процесу. Доказом актуальності цієї теми є закріплення у виборчих законах розділів, в яких відбита процедура оскарження. Зокрема, Законом "Про вибори народних депутатів України" визначено, що суб'єктами розгляду скарг є виборча комісія або суд, тобто встановлено два способи оскарження - адміністративний і судовий. Вибір форми захисту порушеного права залежить від власної волі виборця, що відповідає ст. 55 Конституцій України.
Аналіз положень розділів Закону "Про вибори народних депутатів України" дозволяє виділити наступні позитивні моменти реалізації права на оскарження:
1) визначення поняття "Суб'єкт виборчого процесу" і встановлення круга суб'єктів виборчого процесу, які мають право на скаргу;
2) визначення предмета і суб'єкта оскарження;
3) закріплення альтернативи в захисті порушених виборчих прав шляхом звернення у виборчу комісію або безпосередньо до суду, що залежить від власного вибору суб'єкта звернення;
4) законодавче закріплення вимог відносно форми і змісту скарги;
5) встановлення термінів розгляду скарг;
6) закріплення процесуальних прав за уявленням доказів суб'єктами поводження із скаргою;
7) встановлення видів рішень по розгляду скарги;
8) можливість перегляду судового рішення шляхом оскарження в апеляційному порядку.
Особливості виробництва у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, у тому числі Центральної виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, встановлені ст. 172 КАСУ. По сенсу цієї норми, вона визначає порядок розгляду справ, пов'язаних з правовідносинами, які виникають в період виборчого процесу. Для таких справ встановлений особливий порядок визначення їх предметної осудності.
Зокрема, згідно ч. 4 ст. 172 КАСУ рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій з підготовки і проведення виборів народних депутатів, а також їх членів оскаржаться до окружного адміністративного суду по місцю знаходження відповідної комісії.
Інші рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, які визначені ч.3-4 ст. 172 КАСУ, оскаржаться до місцевого загального суду як адміністративний по місцю знаходження відповідної комісії.
Рішення, дії або бездіяльність ЦВК по встановленню нею результатів виборів оскаржаться в Вищий адміністративний суд України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржаться в Київський апеляційний адміністративний суд.
Слід не забувати, що згідно з положеннями ст. 108 Закону "Про вибори народних депутатів України" і ст. 172 КАСУ суд невідкладно повідомляє ЦВК, відповідну окружну і (чи) дільничну виборчу комісію про вступ позову і про прийняте судом рішення. Адже виборча комісія, після повідомлення суду про прийняття до виробництва позову з того ж питання і по тих підставах, повертає скаргу суб'єктові звернення без розгляду не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення судом.
Згідно з положеннями ст. 173 КАСУ поділа відносно уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд по місцю знаходження відповідної комісії. Причому суд звертається у відповідний орган ведення Державного реєстру виборців із запитом відносно уточнення відомостей про виборця.
Скоротечность виборчого процесу обумовлюють спеціальні процесуальні терміни на поводження з позовами до адміністративних судів, розглядів і вирішень відповідних суперечок, а також інших особливостей.
Згідно ст. 172 КАСУ позовна заява відносно рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний термін з дня ухвалення рішення, здійснення дії або допущення бездіяльності. Позовна заява відносно рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний термін з дня ухвалення рішення, здійснення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше за 24 години дня, передування дню голосування. Позовні заяви відносно рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце в день голосування, при підрахунку голосів і встановлення результатів голосування на ділянці, може бути подано до адміністративного суду в дводенний термін з дня ухвалення рішення, здійснення дії або допущення бездіяльності.
Суд першої інстанції дозволяє справи у дводенний термін після вступу позовної заяви. Адміністративні справи по позовних заявах, що поступили до дня голосування, дозволяються судом у дводенний термінале не пізніше, ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи по позовних заявах, що поступили в день голосування, дозволяються судом до закінчення голосування. Поділа, що поступили в день голосування, але після закінчення голосування, дозволяються судом у дводенний термін після вступу позовної заяви.
Згідно з положеннями ст. 177 КАСУ судові рішення за результатами розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний термін з дня їх проголошення, а судові рішення, прийняті до дня голосування, - не пізніше, ніж за чотири години до початку голосування.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в дводенний термін після закінчення терміну апеляційного оскарження. Апеляційна скарга по судовому рішенню, яке було прийнято до дня голосування, розглядається не пізніше, ніж за дві години до початку голосування. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону "Про вибори народних депутатів України" виборчий процес чергових виборів народних депутатів починається за 90 днів до дня голосування. З урахуванням того, що днем голосування є 28 жовтня 2012 року, тому вдень начала виборчого процесу являється 30 липня 2012 року.
Ч. 7 ст. 11 Закону "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного обнародування ЦВК результатів виборів депутатів. Приписи цієї норми вказують, що ключовою датою для визначення дня завершення виборчого процесу є день офіційної публікації ЦВК результатів виборів народних депутатів.
Офіційне обнародування результатів виборів народних депутатів регламентується ст. 100 Закону "Про вибори народних депутатів України". З ч. 1 цієї статті витікає, що ЦВК не пізніша, ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднить результати виборів депутатів в газетах "Голос України" і "Урядовый кур'єр". Отже, логічним є висновок про те, що днем офіційної публікації результатів виборів є день видання цих газет.
Отже, днем офіційної публікації результатів виборів народних депутатів є день виходу у світ газет "Голос України" і "Урядовый кур'єр". Тому і при визначенні дня завершення виборчого процесу необхідно виходити з дня виходу у світ вказаних газет. Тобто саме з цього дня треба відлічити п'ятнадцять днів, після закінчення яких виборчий процес буде завершений. При цьому слід враховувати положення ч.2 і 3 ст. 17 Закону "Про вибори народних депутатів України", з яких виходить, що першим днем терміну, який відповідно до справжнього Закону повинен початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після настання вказаної події. Останнім днем терміну, який відповідно до справжнього Закону повинен закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, передуючий дню вказаної події. Наприклад, якщо офіційне обнародування результатів виборів народних депутатів відбудеться 1 листопада 2012 року, то виборчий процес завершиться 16 листопада 2012 року.
Тому, у разі наявності суперечок поза виборчим процесом, виробництво у таких справах здійснюється в загальному порядку. Із цього приводу Пленум Вищого адміністративного суду в абзаці 4 п. 2 Постанови від 2 квітня 2007 р. № 2 дав наступні роз'яснення: "Спори, зокрема, відносно оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій або комісій з референдуму, які виникли поза етапами виборчого процесу і процесу референдуму або не торкаються виборчого процесу або процесу референдуму, не відносяться до спор, пов'язаних з виборчим процесом або процесом референдуму, а тому визначення юрисдикції таких суперечок і їх розгляд проводяться в загальному порядку".
Норми законодавства по відношенню до сторін у виборчих спорах є досить специфічними, враховуючи свій суб'єктний склад.
Так, сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач (ч. I ст.50 КАСУ). Так, сторонами у виборчій суперечці, яка підлягає дозволу адміністративними судами, також являються позивач і відповідач.
Визначення позивача у виборчому процесі виборів народних депутатів також має свої особливості і викликає при цьому відповідні труднощі у зв'язку з недосконалістю виборчого законодавства.
Згідно ч.1ст. 172 КАСУ право оскаржити рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (окрім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціації референдуму.
Зі змісту цієї норми виходить, що позивачами в згаданій категорії виборчих справ можуть бути суб'єкти відповідного виборчого процесу. Ст. 12 Закону про вибори народних депутатів встановлено, що суб'єктами виборчого процесу є: виборець; Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до справжнього Закону; партія, що висунула кандидата в депутати, кандидат в депутати, зареєстрований в установленому порядку, встановленому справжнім Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів в депутати в загальнодержавному окрузі, від кандидата в депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований в порядку, встановленому справжнім Законом.
Разом з цим, при визначенні позивача в такій категорії справ необхідно враховувати рекомендаційні роз'яснення Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 02.04.2007 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду суперечок по правовідносинах, пов'язаних з виборчим процесом або процесом референдуму" (далі - Постанова Пленуму), приведені в абзаці 5 п. 3:
" ... судам слід враховувати, що у вказаному порядку звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі або процесі референдуму або отримати статус суб'єкта виборчого процесу або процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями або комісіями з референдуму або органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова не оскаржена або визнана законним, то ці особи не мають права оскаржити наступні рішення, дії і бездіяльність виборчих комісій або комісій з референдуму або органів державної влади або органів місцевого самоврядування у виборчому процесі або процесі референдуму як суб'єкти відповідного процесу і не мають права надалі на подачу позову у вказаному порядку ".
З аналізу викладеного виходить, що в справах відносно оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій у виборчому процесі виборів народних депутатів позивачами є: виборець; партія, що висунула кандидата в депутати, кандидат в депутати, зареєстрований в порядку, встановленому справжнім Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів в депутати в загальнодержавному окрузі, від кандидата в депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований в порядку, встановленому справжнім Законом; і особи, бажаючі придбати такий статус.
Відповідачами у виборчій суперечці можуть бути усі особи, які перешкоджають реалізації виборчих прав суб'єктами виборчого процесу або іншими носіями таких прав.
Згідно ч. 9 ст. 108 Закону "Про вибори народних депутатів України" рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їх посадовців, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їх довірених осіб, партій, їх посадових і уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, які порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, певний КАСУ.
Проте вважаємо, цей перелік відповідачів в згаданій нормі не може бути вичерпним, оскільки, як відзначалося, відповідачами у виборчій суперечці можуть бути усі особи, які перешкоджають реалізації виборчих прав суб'єктами виборчого процесу або іншими носіями таких прав.
Слід також звернути увагу читача на особливості судових рішень, винесених за результатами розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом, і їх оскарження.
Так, суд, встановивши порушення законодавства про вибори, визначає в рішенні спосіб захисту порушених прав і інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, які можуть бути основою для притягнення до іншої відповідальності, суд виносить приватне визначення з повідомленням про наявність таких порушень і направляє його в органи або особам, уповноваженим вжити у зв'язку з цим заходи, встановлені законом.
Судові рішення набирають законної сили після закінчення терміну апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
У кінці наведеного вище слід підкреслити, що положення вказаних приписів ст. 172-179 КАСУ визначають особливості розгляду і вирішення суперечок у рамках виборчого процесу. І хоча в КАСУ поняття виборчого процесу не визначено, воно виходить із ст. 11 Закону "Про вибори народних депутатів України", яким визначені етапи (початок, проходження і закінчення) виборчого процесу до моменту офіційного обнародування ЦВК результатів виборів народних депутатів.
Жанна Мельник-ТоменкоЗаступник голови Вінницького апеляційного адміністративного суду
Джерело: Офіційний сайт Вінницького апеляційного адміністративного суду України
