Конференцію відкрив ректор університету, д.ю.н., професор Сергій Алферов: "Сьогодні ми спробуємо зрозуміти, як координувати свої зусилля для плідної взаємодії в роботі з новим Кодексом. Для цього треба ретельно вивчити нове законодавство, зрозуміти його суть".
З вітальним словом також виступив віце-президент Асоціації адвокатів України, керівний партнер ЮФ "Гвоздий і Оберкович"адвокат Валентин Гвоздийякий підкреслив важливість взаємодії між вищими учбовими закладами, правоохоронними органами, судовою системою і адвокатурою на шляху імплементації нового Кодексу.
В якості доповідачів конференції взяли участь учені, адвокати, судді, працівники правоохоронних органів. Зокрема, завідувач кафедрою карного процесу Національної академії внутрішніх справ, д.ю.н., професор Лариса Удалова яка у своїй доповіді назвала основні недоліки нового Кодексу, відмітивши, що з прийняттям документу будь-яке анонімне повідомлення може послужити приводом для порушення кримінальної справи. І відтоді, поки виробництво не буде закрито, людина не зможе ні виїхати за кордон, ні усиновити дитину і так далі
Також в новому Кодексі немає визначення відповідальності, яку може нести заявник за помилкове звинувачення. Несправедливим є той факт, що за новим законодавством проводити слідчий розшукові дії має право лише сторона звинувачення, а сторона захисту - лише ініціювати їх проведення - вважає Л. Удалова. Ця доповідь породила бурхливу дискусію серед учасників конференції.
Торкнувшись теми змагальності, адвокат Анжеліка Сицко виступила з доповіддю "Змагальність сторін на стадії досудового слідства по новому КПК України". Думки учасників конференції відносно проблеми рівноправ'я і змагальності сторін також розділилися. Підводячи підсумки доповіді, адвокат підкреслила, що новий Карний процесуальний кодекс, на її погляд, дозволить якісніше захищати інтереси клієнтів.
У свою чергу Максим Цуцкаридзе виступив з доповіддю "Домашній арешт - альтернатива утриманню під вартою"у якому підкреслив, що домашній арешт - це якісно новий крок, який сприятиме дотриманню прав і свобод підозрюваних, дозволить таким особам знаходитися в нормальних житлових умовах, і навіть працювати за відсутності судових обмовок.
В ході своєї доповіді, присвяченої практичним аспектам роботи суду присяжних, професор Володимир Тертишник висловив думку, що модель, запропонована в новому Карному процесуальному кодексі не відповідає ні своїм цілям, ні сьогоднішнім життєвим реаліям. Професор також відмітив, що при дотриманні положень кодексу 1960 року, захист прав і свобод людини може бути якіснішим, ніж при новому Кодексі.
В цілому, учасники конференції обговорили проблему так званих "негативних показників", які існують в системі правоохоронних органів, подискутували на тему анонімних заяв про вчинений злочин, не залишивши осторонь питання відкриття карного виробництва, функціонування суду присяжних і ролі адвокатів в новому карному процесі.
На жаль, майже усі учасники конференції зійшлися в думці, що новий Карний процесуальний кодекс, в порівнянні з кодексом 1960 року, значно звужує права людини.
