Чи потрібний Конституції капремонт?

Останні декілька років словосполучення "верховенство права" у юристів викликає лише цинічну усмішку і похитування головою, що розшифровується як "ну та, звичайно". Що вже тут говорити про застосування такого принципу в юридичній практиці. "Ми ж не могли назвати круглий стіл "незастосування принципу верховенства права", тому оптимістично допустили, що десь він все-таки застосовується", - відмітили організатори заходу.

"У Україні проблеми не лише з верховенством права в судовій системі, але і в конституційному регулюванні" - стверджує Петро Мартыненкосуддя КСУ у відставці, голова Асоціації суддів КСУ. Треба враховувати, що конституційне регулювання вже давно не обмежується одними тільки нормами. Сьогодні Європа переступила цей поріг і плавно перейшла до конституційних цінностей, що не значаться в тексті документу, але витікаючим з його норм і принципів. В якості прикладу можна назвати Польщу, в Конституційному трибуналі якої оскаржився як незбалансований проект закону про бюджет. У тексті Конституції не було ні слова про подібний, але судді, виходячи з того, що трибунал повинен забезпечувати усі права громадян, серед яких логічно помістити і право на збалансований бюджет, прийняли рішення на користь позивачів. Це відбувалося ще в 1999 році.

У Іспанії в той же час судді активно застосовують принцип соціальної справедливості. Приміром, там ніколи і ніхто не виселить з квартири боржника за договором оренди, поки його не забезпечать соціальним житлом.

Про зростаючу роль конституційних судових органів говорить і Андрій Мелешевичдекан факультету юридичних наук Національного університету "Києво-могилянська академія": "Схема розподілу влади виглядає таким чином: один (президент) - декілька (сенат, в який входять обрані) - багато (палата представників). Проте останнім часом роль другої ланки усе згасає, але оскільки святе місце порожньо не буває, йому на зміну приходять органи судової влади (конституційний суд). Це і є юристократия, яка поступово починає створювати свої норми".

Такі тенденції можна спостерігати і в Україні, проте представивши нехитру схему: Ідея юристократии + Ідея того, що право - це політичний інструмент (згідно з українськими реаліями) = відсутність перспективи, нічого хорошого не вийти. Необхідно міняти підходи, вважає пан Мелешевич.

Почавши з Конституції, важко утриматися і не висловити свої думки і про Конституційний Суд, думка про яке зараз, м'яко кажучи, не утішне як в професійному співтоваристві, так і серед громадян. "Існування точки зору стосовно того, що КСУ потрібно розпустити- це результат тлумачення окремих рішень суду. Часто ЗМІ публікують інформацію, яка формально відповідає дійсності, але насправді в тому ж рішенні малося на увазі абсолютно інше"- говорить Іван Домбровскийголова КСУ 2006 - 2007, суддя ВСУ і КСУ у відставці.

Проте, крім того, не на користь Суду і часта зміна ним правових позицій. Ніхто не говорить, що їх міняти не можна, але це повинно відбуватися виключно за наявності серйозних змін в громадському житті.

Зараз КСУ хочуть нав'язати попередній конституційний контроль. Але якщо Суд дасть добро на якийсь закон, застосування якого виявиться декілька не таким, як очікувалося, то як потім сказати немає? Це істотно може ускладнити роботу Суду.

Не забули учасники круглого столу обговорити і внесення змін до Конституції, що останнім часом здаються усе більш реальними, враховуючи той факт, що вже відбулося перше засідання Конституційної асамблеї.

П. Мартыненко пропонує спершу з'ясувати: чи є причини для внесення змін до Конституції?

Як виявляється, причини є. Вже не перший рік Україна ігнорує зауваження Ради Європи до окремих формулювань: по-перше, це стосується ст. 24 Конституції, в якій йде мова про принцип рівності Громадян України, а Європа вимагає, щоб рівні були усі Люди. По-друге, норма відносно різностатевого браку - Європа таких обмежень вже не ставить.

Наступний на черги - Розділ II Конституції. "Основна проблема цього Розділу в тому, що він незрозуміло навіщо включає ряд так званих соціальних прав (економічних, екологічних, культурних). Ну ось, приміром, є у нас в Конституції право на працю, а у когось роботи немає, отже, на підставі такої норми можна звертатися до суду. А суду що робити? Забезпечувати усіх роботою? - акцентує П. Мартыненко. - Цю групу прав краще винести в Преамбулу або оформити в окрему Декларацію".

У числі інших проблем - відсутність принципу розподілу влади. Згідно ст. 6 Конституцій у нас є тільки розподіл, що істотно, оскільки розподіл - це процес, а розподіл - це його результат.

Також можна замислитися і про роль прокуратури, місце якої визначалося дуже специфічно, міркує пан Мартыненко. Під час обговорення проекту Конституції стався розкол - одні ратували за американський варіант (прокуратура в структурі виконавчої влади), а другі - за європейський (прокуратура в структурі судової влади). Щоб прояснити ситуацію, звернулися до українських юристів, проте ті прислали довідку, в якій питання вирішили полюбовно, - ні нашим, ні вашим - написали, що прокуратура - це взагалі 4-а влада.

Крім того, сумніви у судді викликає просто царський імунітет нардепів, запозичений із ст. 52 Конституції СРСР 1936 року.

В цілому ж якщо попросити поставити кому в твердженні "Міняти Конституцію не можна залишити"напевно, переміг би все-таки варіант "міняти". Проте питання ще і в тому, Як міняти? Адже в окремих випадках було б краще залишити документ в спокої і зайнятися практикою застосування норм, а там, чого доброго, і верховенство права з'явиться на горизонті.