Вищий господарський суд активно працює над постановою про практику рішення суперечок, що виникають з кредитних договорів. Труднощі, з якими законники зіткнулися в ході підготовки документу, вони обговорили з членами науково-консультативної ради суду.
Особливо гостро питання, що стосуються рішення кредитних суперечок, стояли під час економічної кризи, яка почалася в 2008 р. "Тоді позичальники стали активніше застосовувати засоби ухилення від повернення кредитів банкам, внаслідок чого, зокрема, значно збільшилася кількість судових суперечок"- констатував секретар першої судової палати ВХС Олександр Кот.
У той час багато позичальників спробували визнати кредитні договори недійсними через те, що у банку не було індивідуальної ліцензії на видачу кредитів у валюті. Після декількох судових рішень, винесених на користь позивачів, під загрозою виявилася уся фінансова система країни. На щастя, тоді вихід з ситуації був знайдений - Верховний і Вищий господарський суди стали на сторону банків. Тепер ВХС планує остаточно вирішити це питання прийнявши постанову, щоб і у суддів, і у сторін не було спокуси скористатися спірними положеннями.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на необхідний для неї період. Відповідно до урядового декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", прийнятого ще в 1993 р., мають бути ліцензії у тому числі і на операції по видачі і отриманню резидентами кредитів у валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Проте законодавство таких обмежень не містить, тому "господарники" дійшли висновку, що вказана норма не підлягає застосуванню.
Ширше розглянути питання про визнання недійсними кредитних договорів запропонував старший радник ЮФ "Василь Кисиль і партнери" Вадим Беляневич. "Пленум повинен був би зорієнтувати суддів на те, щоб не підтримувати боржника, що є позивачем у справі про визнання договору недійсним. Мені здається, що можна було б кваліфікувати такі дії боржника як зловживання правом на звернення до суду для того, щоб уникнути виконання своїх зобов'язань"- переконаний юрист. Вихід з цієї ситуації член науково-консультативної ради бачить в тому, щоб суди у разі перемоги позивача визнавали кредитні договори недійсними на майбутнє (як тепер відбувається з договором оренди).
Проте інші члени науково-консультативної ради ініціативу не підтримали. За їх словами, підстави, що дозволяють визнати договір недійсним, виникають саме під час його підписання, а не оскарження. Отже, і рішення повинне торкатися саме того часу.
Джерело: Олексій Писарев, ЗіБ.
