Вищий господарський суд в інформаційному листі господарським судам № 01-06/735/2012 від 29.05.2012 "Про деякі питання практики застосування статей 785 і 786 Цивільного кодексу України" торкнувся питань позовної давності для вимог, що виникають з договору найму, і зокрема - позовній давності при стягненні неустойки за неповернення наймачем об'єкту оренди.
Відповідальність у вигляді неустойки за неповернення наймачем наймодателю речі - об'єкту найму, у разі припинення договору найму, передбачена частиною другої статті 785 ГК. Неустойка сплачується в таких випадках у розмірі подвійної плати за користування річчю в період прострочення.
ВХСУ вважає, що до вимог про стягнення такої неустойки не можна застосувати спеціальну позовну давність у 1 рік, передбачену для стягнення неустойки пунктом 1 частини другої статті 258 ГК. Не можна з тієї причини, що це різні неустойки (передбачена статтею 785 ГК і передбачена статтею 258 ГК).
Неустойка по статті 785 ГК в розумінні ВХСУ - самостійний вид майнової відповідальності у сфері орендних стосунків. Вона відмінна від неустойки по статті 549 ГК (для якою статтею 258 ГК передбачений річний термін позовної давності) і обчислюється іншим способом - не у відсотках від суми невиконання (тобто не є штрафом) і не у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення (тобто не є пенею).
