Мінюст у своєму разьяснении нагадує, що Закон передбачає надання двох видів юридичній допомозі - первинною і вторинною. Таким чином, законодавець диференціює поняття "Доступу до права" (англ. access to law, фр. acces au droit) і "доступу до правосуддя" (англ. access to justice, фр. acces au justice).
Безкоштовна первинна правова допомога включає надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складання заяв, скарг і інших документів правового характеру (окрім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу осіб до безкоштовної вторинної правової допомоги і медиации.
Отримати таку допомогу має право кожен, хто знаходиться під юрисдикцією України, в незалежності від того, чи являється він громадянином країни, іноземцем або особою без громадянства.
Відповідно до Закону, первинну правову допомогу надають усі органи виконавчої влади і місцевого самоврядування - з питань, що відносяться до їх компетенції, а також утворені органами місцевого самоврядування спеціалізовані установи і притягнені ними фізичні і юридичні особи частки права.
Безкоштовна вторинна правова допомога полягатиме в наданні послуг із захисту від звинувачення; у представництві інтересів осіб в судах, держорганах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; у складанні процесуальних документів.
Право на безкоштовну вторинну правову допомогу, на відміну від первинної, мають лише окремі категорії осіб, визначені Законом, з урахуванням двох критеріїв - критерію малозабезпеченості і приналежності до тих категорій осіб, для яких законами вже закріплено право на безкоштовну правову допомогу.
