Незважаючи на досить позитивну оцінку проекту КПК міжнародними експертами на предмет відповідності укладенням Ради Європи, сьогодні було висловлено немало критики на адресу майбутнього закону.
Зокрема, Олена Костюченкодоцент кафедри правосуддя Юридичного факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, адвокат, відмітила, що в цілому проект, в порівнянні з попередніми редакціями, став кращий, спостерігається більше логічних висновків, проте є присутніми істотні недоробки відносно спектру прав захисника. Віддаючи данину традиції - залишається все той же підхід до адвоката як до того, хто заважає правосуддю. До того ж якщо права захисника визначаються досить розмито, то обов'язки навпаки - чітко розкладені по поличках, відмічає пані Костюченко.
Неодноразово відзначалося учасниками круглого столу невдоволення відносно обмеження кількості захисників усього лише п'ятьма. "Чому така цифра? Це визначили по тому, скільки чоловік може поміститися на крамниці біля підсудного? Чи якось інакше"? - запитує Е. Костюченко. Таке обмеження є прямим порушенням конституційного права кожного на звідний вибір захисника, вважають фахівці.
Недоречною також рахують норму, яка дозволяє допуск до справи лише того адвоката, який включений в Єдиний реєстр адвокатів і адвокатських об'єднань. Це усього лише технічний момент, не можна визначати його як привід для не допуску в якості захисника.
Багато нововведень є непродуманими, вважає Олена Костюченко. Приміром, той же домашній арешт. Необхідно спуститися з небес на землю, і подумати яким чином людина, до якої вирішили застосувати такий запобіжний захід, зможе себе забезпечити і не померти з голоду, якщо він живе сам і йому на 2 місяці заборонили виходити з будинку? Проект нічого такого не передбачає, отже, необхідно було б розробити міжвідомчу інструкцію для органів внутрішніх справ, служби безпеки, яка визначила б порядок застосування домашнього арешту. Проте зараз такого документу немає і важко представити що напишуть після прийняття КПК.
Анжеліка Сицькокерівник практики карного права ЮФ "Гвоздий і Оберкович", робить ряд зауважень відносно того чи не буде декларативної норма, яка надає право на безперешкодні побачення адвоката зі своїм підзахисним. Оскільки зараз юристи стикаються з тим, що вимушені по декілька днів випрошувати дозвіл на побачення зі своїм клієнтом. Також сумніви у пані Сицько викликає положення, згідно з яким підозрюваний зобов'язаний підкорятимуться тільки законним вимогам слідчого. Звідки ця людина повинна дізнатися є вимога законною або ні, якщо захисник не завжди є присутнім поруч?
Невдоволення тим фактом, що захисником можуть виступати тільки адвокати висловлює Дмитро Письмовийпрофесор кафедри карного процесу Національної академії внутрішніх справ. На його думку, таке право має бути також у тих, хто захистив кандидатську дисертацію по карному процесу і суміжних спеціальностях (адвокатура і тому подібне).
Також він вважає недоцільним термін в 6 місяців, даний на введення через КПК. Набагато реальнішим в цьому плані є альтернативний проект КПК Зварича, який вказував, що документ набув чинності б з 1 січня 2014 року.
Ярослав Зейканадвокат, говорить про недоліки пропонованої системи суду присяжних, оскільки присяжні - це судді фактуотже їм не потрібні знання законодавства, їм необхідно вислухати сторони і усього лише вирішити зробила людина те, що йому ставиться або ні. Тому, присяжні не повинні ухвалювати вирок разом з суддею, це прерогатива професіонала.
Те, що нам пропонує проект КПК, це або середньовічний суд шефенов, або радянські народні засідателі, - відмічає адвокат. Введення суду присяжних є позитивом, адже це стримує і дисциплінує суддів, проте навіщо це називати судом присяжних? Адже по факту це народні засідателі.
Також, Я. Зейкан визначає, що судді не повинні нести відповідальність за будь-який з ухвалених ними вироків, за винятком ухвалення неправосудних рішень умиснеі тільки після того, як цей факт визначений відповідним вироком суду. Такий підхід зможе забезпечити незалежність суддею, оскільки зараз вони знаходяться під ковпаком.
Також в ході дискусії заперечення виникли відносно відміни усіх стадій карного виробництва, кількості присяжних (чому 3, а не 12?), і того факту, що співробітники оперативних підрозділів при проведенні ними негласних слідчих дій за дорученням слідчого набувають статусу слідчого.
Крім того, у експертів є зауваження до того, що слідчі органів прокуратури ще упродовж 5 років здійснюватимуть досудове розслідування, а не тільки функцію нагляду як передбачено Конституцією України.
Наталія Шныржурналіст порталу ЮРЛИГА
