13 січня 2012 року в парламенті був зареєстрований законопроект № 9711 про внесення в деякі законодавчі акти змін, спрямованих на посилення відповідальності акціонерів акціонерних товариств, що є посадовцями органів АТ. Проект спрямований на вирішення проблеми відсутності кворуму загальних зборів акціонерів (і тим самим - блокування ухвалення певних рішень акціонерними товариствами), зокрема, у випадках наявності у однієї особи або групи осіб більше 40 відсотків акцій (40% +1). Розробник проекту, Павло Лебеде (ПР), пропонує визначити таку кількість акцій як "блокуючий пакет акцій".
Основні положення запропонованого проекту порівняно з чинним законодавством прокоментував для порталу ЛІГА :ЗАКОН Віталій Пацюк - адвокат, партнер Юридичної компанії "ККД Консалтинг" :
"Передбачена статтею 41 Закону України "Про акціонерні товариства" необхідність участі не менше 60 % акціонерів на загальних зборах акціонерного товариства, для того, що б був кворум на таких зборах, і такі збори відбулися - це одна з небагатьох і дуже важливих гарантій миноритариев, передбачених чинним законодавством України. Можливість голосувати "ногами", тобто просто не відвідувати збори акціонерів, захищає миноритариев від зловживань акціонера, що володіє контрольним пакетом, і частенько примушує такого акціонера прислухатися до думки меншості і знаходити компроміс. Посадовці - акціонери і інші акціонери, мають однакові права, так статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власникові - акціонерові передбачається однакова сукупність прав. Тому передбачена законопроектом відповідальність за голосування "ногами" при проведенні загальних зборів є обмеженням прав миноритариев, які є посадовцями акціонерного товариства.
Можливість зловживання таким правом нині може бути обмежена договором між акціонерами. Згідно із статтею 29 Закону України "Про акціонерні товариства" статутом суспільства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, у відповідність з яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі в загальних зборах, і передбачає відповідальність за його недотримання. Але, на жаль, такий договір досі не отримав широкого поширення в Україні, що нерідко призводить до зловживань з боку миноритариев аж до повного блокування проведення зборів з неприйнятними для миноритария питаннями порядку денного.
Введення законом відповідальності посадовців - акціонерів за блокування проведення загальних зборів, поза сумнівом, виключить таку можливість, але в редакції, запропонованій законопроектом, може привести до зловживань з боку мажоритарних акціонерів. Так, наприклад, відповідно до законопроекту відсутність на зборах посадовця - акціонера, який володіє більше 40 % акцій, тягне для нього адміністративну і майнову відповідальність, звільнення із займаної посади з розірванням відповідного договору. При цьому законом не передбачена залежність цих наслідків від причини нез'явлення, тобто якщо людина хворіла, знаходилася в довгостроковому відрядженні або просто не була повідомлена про збори, його чекає звільнення, а можливо і адміністративна або матеріальна відповідальність. Подальші нез'явлення можуть спричинити серйозніші наслідки, аж до проведення зборів без урахування акцій такого акціонера або примусового продажу частини його пакету на користь інших акціонерів.
Будь-яке усунення можливості зловживань може зіграти позитивну роль, якщо не надасть можливості для інших ще більших зловживань. На мій погляд, законопроект в поточній редакції зіграє негативну роль в стійкості корпоративних стосунків і приведе до значних зловживань з боку мажоритарних акціонерів. У законопроект бажано додати механізми, які б не дозволили застосування вищеперелічених наслідків, якщо збори були призначені без відома акціонера - посадовця, під час його хвороби, при інших шанобливих обставинах. При цьому бажано, що б будь-які наслідки наставали тільки після рішення суду, а не за бажанням мажоритарного акціонера".
