Як помітив один з доповідачів : "Наступного року з назви конференції слідує виключить слово "актуальні", оскільки неактуальних питань у сфері інтелектуальної власності, на жаль, або на щастя - не існує".
"Інтелектуальна власність в Україні, і, зокрема, питання її захисту знаходяться в "нездоровій" обстановці. Поки весь світ успішно рухається до створення суспільства знань, ми так і не спромоглися зробити інтелектуальну власність капіталом. У цьому те і причина усіх наших "кризових" бід", - міркували учасники заходу.
Зокрема, В'ячеслав Джуньекс-суддя Конституційного Суду України відмітив, що зараз існує невиправдано велика кількість нормативно-правових актів, які регулюють сферу інтелектуальної власності (приміром, Книга 4 Цивільні кодекси України, Глава 16 Господарського кодексу, і довгий ряд профільних законів). Кілька років тому була зроблена спроба сформувати окремий кодекс, який включав би норми виключно по інтелектуальній власності. Такий підхід до справи В. Джунь вважає проявом декодификации. На його думку найбільш ефективним було б зібрати усі норми в одному акті, куди включалося б і регулювання інтелектуальної власності.
|
В'ячеслав Джунь |
Відсутність подібного єдиного документу зумовлює такі проблеми як дублювання нормативних приписів в окремих законах, і в той же момент - різне регулювання права інтелектуальної власності в Цивільному і Господарському кодексах, а також профільних законах . Також багато невизначеності існує стосовно відмінності комерційної таємниці і ноу-хау.
"Проте- "оптимістично" резюмує пан Джунь, - вирішення цієї проблеми навряд чи станеться в найближчому майбутньому".
Деякі аспекти доведення в справах про захист права інтелектуальної власності розкрив Олег Чернобайкерівний партнер "Чернобай і партнери". Зокрема, пан Чернобай акцентував увагу на тому, що, виходячи з його власної практики, дуже часто самі юристи не розуміють значення таких, здавалося б простих, термінів, як ноу-хау, а приходячи до суду, сплутують одно поняття з іншим. Як наслідок - неправильне застосування норм закону і винесення ухвал судна, які не відповідають дійсності і законодавству.
Безліч суперечок викликало питання про невикористання виняткової ліцензії на корисну модель. Приміром, якщо суб'єкт купує виняткову ліцензію на використання такої моделі, але при цьому не збирається застосовувати її за призначенням, оскільки купівля робилася з метою узабезпечити свій бізнес, усунути конкурентів. Після декількох спроб з'ясувати чи вважатимуться такі дії правопорушенням або ні, учасники конференції прийшли до рішення, що цю проблему необхідно розглядати окремо, враховуючи дух права інтелектуальної власності і таку категорію як сумлінність використання.
Юрій Охромеевсудовий експерт, підкреслив важливість правильного вибору переліку питань для проведення судової експертизи. Також він сконцентрував увагу на правильності збору матеріалу. "Таке враження, - говорить Ю. Охромеев, - що серед юристів існує думка, нібито чим більше накидаєш експертові матеріалів для дослідження, тим краще. А на ділі виявляється, що це приводить до росту вартості експертизи і тривалості її проведення".
Не обходиться в практиці судового експерта і без курйозних випадків. Зокрема, пан Охромеев розповів як в 2009 році був виданий "піонерський" патент (що означає, що винахід не має аналогів) на дерев'яну палицю, яка повинна була використовуватися в якості підпори для виноградної лози. Крім того, кілька років тому був зареєстрований патент на драбину.
