За словами судді ВХСУ Світлани Шевчукправо учасника господарського суспільства (далі - хозобщество) на отримання інформації про діяльність такого суспільства передбачено в ст. 116 Цивільного кодексу України і ст. 88 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно ст. 116 Цивільного кодексу, учасники хозобщества мають право в порядку, встановленому засновницькими документами суспільства і законом, отримувати документи про діяльність суспільства.
Згідно ст. 88 Господарського кодексу, учасники суспільства мають право отримувати інформацію про діяльність суспільства. При цьому, на вимогу учасника, суспільство зобов'язане надати річний баланс і звіти про його господарську діяльність, протоколи ревізійної комісії і тому подібне
У свою чергу Пленум Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року прийняв Постанову № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних суперечок" і в п. 36 вказав, що хозобщество зобов'язане надавати учасникові (акціонерові) на його вимогу тільки документ звітного характеру. Йдеться про річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність суспільства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів суспільства і протоколи зборів органів управління суспільства. Також учасник має право вимагати інформацію, яка міститься в засновницьких документах, але не будь-яку іншу інформацію (якщо кінцеве інше не передбачено засновницькими документами). За словами Світлани Шевчук зі змісту ст. 9 закону "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року витікає, що суди не мають права зобов'язувати суспільство надавати інші документи про його діяльність, оскільки це буде втручанням у внутрішню діяльність суспільства.
Новий закон "Про акціонерні товариства" детальніше регламентував сам порядок звернення до суспільства, отримання інформації і зберігання документів, а також перелік таких документів. Це, зокрема, вказано в ст. 77 і 78 ЗУ "Про акціонерні товариства". Згідно з цим законом, відповідальність за зберігання документів суспільства лягати на голову колегіального органу або на обличчя, яке одноосібно представляє виконавчий орган. Що стосується документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, то відповідальність за їх зберігання покладається на головного бухгалтера суспільства.
Як відмітила суддя ВХСУ, на сьогодні захистити право учасника хозобщества на отримання інформації про його діяльність можна шляхом отримання судового рішення, яким на суспільство буде покладено зобов'язання надати учасникові хозобщества право на отримання інформації про його діяльність.
За словами Світлани Шевчук, аналізуючи судову практику, можна зробити висновок, що у більшості випадків такі позови суд задовольняє.
Проте бувають випадки відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання надати інформацію. Причинами цього найчастіше стають такі підстави, як:
- недоведеність фактів (зокрема, не надання належних доказів звернення в установленому порядку з проханням про надання інформації і доказів стосовно відмови в наданні такої інформації);
- вимоги надати інформацію, яка не передбачена законодавством або умовами статуту, а також інформації, яка порушує права інших осіб. (Наприклад, в одній із справ була вимога надати інформацію про акціонерів суспільства, їх дані, адреси, контактні телефони, кількість акцій, якими вони володіють і т.п... Суд відмовив в наданні такої інформації, оскільки це порушення прав інших акціонерів).
Як відмічає Світлана Шевчук, учасник (акціонер) суспільства може вимагати інформацію про його діяльність тільки з дати, коли він отримав статус учасника (акціонера) суспільства. Але бувають випадки, коли учасники або акціонери звертаються за наданням такої інформації за увесь період роботи суспільства. За словами судді, такі позови задовольняють частково. Тобто зобов'язують надати інформацію з того моменту, коли особа стала учасником (акціонером) суспільства.
"Хоча право на отримання інформації про діяльність суспільства передбачено нормами законодавства, на сьогодні не передбачена відповідальність за ненадання такої інформації або надання суспільством недостовірної інформації"- констатує Світлана Шевчук. На її думку саме це і стало причиною росту кількості таких судових суперечок.
Суддя припускає, що в подальшим збільшуватиметься кількість суперечок, які пов'язані з реалізацією учасниками господарського суспільства права на отримання інформації про його діяльність.
