Право включити в податкову скидку частину суми відсотків за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначений платником податків як основне місце його проживання згідно з відміткою про реєстрацію ("прописці") в паспорті. До такого висновку ГНСУ прийшла в листі від 13.10.2011 р. № 48/4/17-1110.
Це пояснюється тим, що згідно п. 175.4 НК право на включення цих сум в податкову скидку надається платникові податків по одному іпотечному кредиту впродовж 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки отримується; споруджений об'єкт іпотеки переходить у власність і починає використовуватися як основне місце проживання. А також пунктом 175.1 НК, згідно з яким право на отримання скидки виникає, якщо за рахунок іпотечного кредиту будується або отримується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податків як основне місце проживання, у тому числі шляхом проставляння відмітки у паспорті про реєстрацію платника по місцю знаходження такого житла.
Таким чином, для виникнення права на податкову скидку за користування іпотечним кредитом недостатньо лише придбання житлового об'єкту або переходу права власності на нього. Необхідно ще і "зареєструвати" цей об'єкт як основне місце проживання. І, хоча п. 175.1 НК і не передбачає реєстрацію ("прописку") як єдиний можливий спосіб визначення "іпотечного" житла як основного місця проживання (на що вказує словосполучення "у тому числі"), інші способи навряд чи існують.
