На думку ДПАУ, викладеному в листі від 03.10.2011 року № 1959/7/15-2217Фсільськогосподарські підприємства-платники фіксованого сільгоспподатку (ФСН) не платять земельний податок тільки за земельні ділянки під виробничою інфраструктурою, які є землями сільськогосподарського призначення і надані для виробництва товарного сільськогосподарського виробництва. За земельні ділянки, надані не для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, платники ФСН повинні сплачувати земельний податок на загальних підставах.
У обгрунтування цієї позиції ДПАУ посилається на ст. 307 НКзгідно якої платники ФСН не є платниками земельного податку, окрім земельного податку за земельні ділянки, не використовувані для ведення сільськогосподарського товаропроизводства.
Правовий режим земель залежно від їх цільового призначення визначається нормами ЗК. Він виділяє землі сільгосппризначення, землі житлової і громадської забудови, оздоровчого і рекреаційного призначення і інш.
Землі сільгосппризначення передаються у власність або надаються в користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому землями сільгосппризначення визнаються не лише землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, але і для розміщення відповідної виробничої інфраструктуридля здійснення сільськогосподарської науково-дослідної і учбової діяльності.
Нагадаємо, що згідно ст. 302 НК для сільськогосподарських товаропроизводителей-плательщиков ФСН об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень) і земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що знаходяться у власності сільськогосподарського товаровиробника або наданих йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
Як відмітила ДПАУ, окрім сільськогосподарських угідь до земель сільськогосподарського призначення (за які ФСН не платить земельний податок) відносяться також несільскогосподарські угіддя. До останніх належать господарські шляхи, прогони, полезахисні лісові смуги і інші захисні насадження, окрім тих, які віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції і так далі. При цьому якщо платник ФСН-власник землі або землекористувач надає в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, то земельний податок за такі земельні ділянки і земельні ділянки під такими будовами (їх частинами), на думку ДПАУ, сплачується їм на загальних підставах.
