Необхідність внесення поправок в законопроект підтримав і профільний комітет Верховної Ради України. "20 вересня аграрний комітет прийняв рішення повернути законопроект на повторне перше читання. Це дасть можливість в стислі терміни допрацювати документ з урахуванням зауважень як членів комітету, так і народних депутатів інших комітетів"- вказав Григорій Калетникнародний депутат України, глава Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних стосунків.
З ініціативою надати свої зауваження для доопрацювання законопроекту виступили також аграрні холдинги. Особливу увагу аграрні компанії пропонують звернути на питання механізму консолідації земель і реалізації прав оренди, а також на необхідність передбачити можливість консолідації земель для орендарів.
Ганна Сисецкая, у свою чергу, висловила чітку позицію практикуючих юристів, яка полягає в необхідності забезпечити збалансованіше регулювання цим законопроектом. Адже низка запитань в нім прописана дуже деталізовано, наприклад, процедура земельних торгів. В той же час приватизації і оренді земель приділяється недостатня увага. "Оскільки питання можливості відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення викликає серйозний резонанс в суспільстві, було б доречно звернути увагу на інші інститути розвитку ринку земель, зокрема, на оренду. Актуальність розвитку таких інститутів зумовлює також і встановлене законопроектом обмеження суб'єктів ринку землі, яка, у разі ухвалення законопроекту в діючій редакції, позбавить усіх юридичних осіб, що не мають статусу фермерського господарства, можливості отримання права власності на землю сільськогосподарського призначення"- вважає Ганна Сисецкая.
|
Ганна Сисецкая |
Також генеральний директор УКАБ Володимир Лапавиступаючи на дебатах, підкреслив, що украй важливо розуміти, яким чином земельне законодавство вписуватиметься в загальний контекст економічної і аграрної політики в державі. "Складно зрозуміти, яким чином в Україні може бути реалізована європейська модель господарювання за розміром земельних ділянок без імплементації європейської моделі загальної аграрної політики, у тому числі в контексті розміру державної підтримки сільгоспвиробників- помітив В. Лапа- адже саме це є порукою конкурентоспроможності фермерства в Євросоюзі".
На думку УКАБ, немало обмежень, які пропонуються законопроектом, є искусственными і підтверджують низьку інституційну здатність держави. Приміром, держава має інформацію про структуру власності усіх підприємств, але чомусь декларує, що не може цю структуру проаналізувати на предмет наявності іноземного капіталу під час проведення земельної реформи. Як наслідок, сільгосппідприємства, що є основними виробниками зернових і технічних культур в Україні (у тому числі що стовідсотково належать українцям), взагалі не матимуть можливості купівлі земель. Це стане стримуючим інвестиції чинником. У свою чергу, значні обмеження на круг покупців земель, пропоновані земельним законодавством, занижуватимуть ціну, а тому постраждають жителі сільської місцевості - власники паїв.
Підводячи підсумки наради, президент УКАБ Алекс Лисситса висловив очікування, що грунтовна професійна дискусія стосовно базових положень земельної реформи допоможе удосконалити законодавство так, щоб воно сприяло задоволенню інтересів як жителів сільської місцевості, так і сільськогосподарських виробників.
Інформація прес-служби ЮФ "Василь Кисиль і Партнери"
