З метою забезпечення безперешкодного доступу до міжнародної судової практики, а також розширення і застосування в практиці українських судів рішень міжнародних судових інстанцій (передусім - Європейського суду з прав людини) спрямований на розгляд українського парламенту законопроект № 9147 авторства народного депутата Сергія Головатого (ПР).
Проектом, зокрема, пропонується, вказати в законі, що до відомостей, не розголошуваних у текстах судових рішень, відкритих для загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень України (www.reyestr.court.gov.ua) на веб-порталі судової влади, не відносяться "імена сторін в справі, що розглядалася міжнародною судовою установою або іншою міжнародною установою, на рішення якого є посилання в тексті судового рішення".
Законом "Про доступ до судових рішень" (зокрема, статтею 7) заборонено розголошувати при публікації судових рішень в Реєстрі відомості, що дозволяють ідентифікувати фізичну особу.
Відповідно, це поширюється і на ім'я заявника, що подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Проте дані про ім'я доступні у базах цих рішень самого Європейського суду і публічно оголошуються іншим шляхом. Крім того, публікація імені заявника прямо передбачена в якості обов'язковою статтею 4 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини"що робить заборону на публікацію того ж імені в Реєстрі абсурдним.
Під "міжнародною судовою установою" чи "іншою міжнародною установою" розуміються, як відмічає в пояснювальній записці автор законопроекту, будь-які інституції, що розглядають спори:
-между приватно-правовими суб'єктами (приміром, міжнародні установи комерційного арбітражу);
-между державами (наприклад, Междунродный суд ООН);
- по скаргах осіб проти держави (наприклад, Європейський суд з прав людини).
Сюди ж відносяться Міжнародний карний суд, а також міжнародні організації, що не є судовими установами (наприклад, Комітет ООН з прав людини). Таке формулювання обране для того, щоб найширшим чином охопити всілякі міжнародно-правові інститути, практика яких може застосовуватися при розгляді судових справ в Україні.
