У листі від 17.05.2011 № 13724/7/17-0317 ДПАУ назвала умови, при яких фізособа-підприємець, що є платником єдиного податку, звільняється від сплати земельного податку.
На думку податкового відомства, для цього він як підприємець (не громадянин) повинен був отримати держакт на право власності на землю згідно Указу Президента від 19.01.1999 № 32/99 чи за договором купівлі-продажу земельної ділянки у період з 19.01.1999 по 20.07.2007 (період дії Указу від 19.01.1999 № 32/99). Крім того, таку земельну ділянку він повинен використовувати для здійснення підприємницької діяльності.
Таку позицію податкова обгрунтовує посиланням на п. 6 постанови КМУ від 16.03.2000 року у редакції до 1 січня 2011 року, що нібито визначав, що платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю тільки за ті ділянки, які надані у встановленому чинним законодавством порядку і використовуються для здійснення підприємницької діяльності, прибутки від здійснення якої обкладаються єдиним податком. Таким встановленим законодавством порядком, на думку податкової, був Указ Президента від 19.01.1999 № 32/99 "Про продаж земельних ділянок несільскогосподарського призначення"що втратив силу 20 липня 2007 року.
Втім, аргументи ДПАУ бачаться багато в чому надуманими і такими, що суперечать як чинному, так і діючому раніше законодавству. Пункт 1 підрозділу 8 Перехідних положень НК встановлює, що платники єдиного податку звільняються від сплати земельного податку, окрім земельного податку за земельні ділянки, не використовувані для ведення підприємницької діяльності. Тобто, ніякої прив'язки до дати отримання прав власності на землю не встановлено. Більше того, п. 6 постанови КМУ від 16.03.2000 рокуна який посилається ДПАУ, ніколи не містив формулювання про те, що ділянки мають бути отримані у встановленому чинним законодавством порядку. А якби і містив, то спроба обмежувати цей порядок рамками Указу Президента виглядає явно некоректною.
