Президент України підписав Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України і про ставки вивізного (експортною) мита на деякі види зернових культур"ПДВ, що передбачає повернення, для операцій за поданням консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних і інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розробки, постачання і тестування програмного забезпечення.
| НОРМАТИВНИЙ СУПРОВІД |
|
Олександр Минин, старший партнер ЮФ "КМ Партнери" |
Олександр Минин, старший партнер ЮФ "КМ Партнери"озвучив для ЛІГА :ЗАКОН своя думка про Закон: "Очевидний розворот на 180 градусів за півроку в питанні обкладення ПДВ ряду послуг. При цьому минулого року нас переконували, що той варіант правильний і обгрунтований. І прийняли такий єдино "правильний і обгрунтований". Тепер же приймають неправильний і необгрунтований? Чи тоді підхід був помилковий? Такі різкі зміни вектору показують, що насправді жоден з варіантів нормально не прораховувався і не виписувався. Такий розвиток дозволяє припустити, що і ряд інших положень Податкового кодексу носить той же характер.
Порядок внесення цих змін чітко порушує основні принципи податкового законодавства України, зафіксовані в тому ж Кодексі, зокрема принцип стабільності (п.п. 4.1.9. ст. 4), що забороняє внесення змін менш ніж за 6 місяців до нового бюджетного року і незмінність впродовж бюджетного року. Не говорю вже про те, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності держава гарантує незмінність податків і їх розмірів на термін не менше 5 років (ст. 11 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні"). Це також показує відношення влади у своєму дітищу, тобто Кодекс - це зведення зобов'язань для платників податків, але ніяк не зв'язує саму владу. Чи "хочу читаю, не хочу - не читаю". А обов'язковість виконання закону забезпечується не лише силою примусу (на що зараз робиться упор), але і розумінням і прийняттям його як громадського договору, що зв'язує сторони. А так, одна із сторін, явно себе цим договором пов'язаною не вважає, що надає моральне право іншій стороні на відповідне відношення.
При цьому прийнятий варіант досить поганий, принаймні, гірше за європейську модель обкладення ПДВ таких же послуг. У Європі при наданні таких послуг на експорт у експортера право на податковий кредит (і відшкодування, якщо потрібно) по вхідному ПДВ є. А у нас, по Кодексу, немає. Це робить послуги менш конкурентоздатними на зовнішньому ринку, оскільки примушує закладати в їх вартість як витрати вхідний ПДВ, що сплачується в Україні (та ж оренда офісу, вартість телекомунікаційних послуг і так далі). Цікаво, що при експорті сировини, металу і тому подібне. Кодекс надає право на податковий кредит, а ось при експорті послуг - ні. Досить зрозуміло, чому сприяє Кодекс.
Т. е. прийнята модель - це не європейська, і дискримінаційна для експорту послуг в порівнянні з експортом товарів. Кодекс в цій частині продовжує залишатися недопрацьованим і незбалансованим, а "торохкання" в межах бюджетного року тільки погіршують ситуацію".
