4 травня 2011 року набуло чинності розпорядження Госфинуслуг від 31 березня 2011 року № 170яким внесені зміни в ряд нормативно-правових актів Комісії відносно визначення місцезнаходження фінансових компаній і ломбардів.
Так, в Положенні про внесення інформації про фінансові компанії в Державний реєстр фінансових установ і встановлення вимог до облікової і реєструючої системи фінансових компаній змінено визначення терміну "місцезнаходження".
У новій редакції під ним розуміється фактичне місце здійснення діяльності чи розміщення офісу, з якого робиться щоденне керівництво діяльністю юрособи (переважно знаходиться керівництво) і здійснення управління і обліку.
Аналогічні зміни внесені і в Положення про порядок внесення інформації про ломбарди в Державний реєстр фінансових установ.
Відмітимо, що раніше в цих нормативних актах термін "місцезнаходження" був визначений, як адреса органу або особи, які відповідно до засновницьких документів юрособи або згідно із законом виступають від його імені. Це визначення не відповідає визначенню місцезнаходження юрособи, даному в статті 93 ГК. Тобто в новій редакції це визначення приведене у відповідність з положеннями ГК.
Крім того, в Положенні про внесення інформації про фінансові компанії в Державний реєстр фінансових установ і встановлення вимог до облікової і реєструючої системи фінансових компаній відредаговано визначення терміну "знову створені заявники".
У новій редакції - це юрособи, що отримали свідоцтво про держреєстрацію на протязі 30 днів до моменту подачі в Госфинуслуг заяви про включення Держреєстр фінустанов.
Аналогічні зміни внесені і в Положення про внесення інформації про кредитні установи в Державний реєстр фінансових установ.
У старій редакції цей термін складав 6 місяців, що суперечило частині 1 ст. 7 Закону "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг"нова редакція якої діє з 23 квітня 2011 року. Саме цією редакцією норми встановлений тридцятиденний термін для подачі вказаної заяви в Комісію.
Таким чином, прийняття документу викликане необхідністю приведення нормативно-правових актів Госфинуслуг у відповідність чинному законодавству, а саме ГК і Закону "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг".
