21 квітня 2011 року парламентарі в цілому схвалили Закон "Про внесення змін до деяких законів України відносно іпотечних облігацій".
Цим законом вносяться зміни в Закон "Про іпотечні облігації". Так, для цілей формування іпотечного покриття сукупний дохід, що отримується емітентом у вигляді відсотків по іпотечних і іншим активам у складі іпотечного покриття, повинен перевищувати виплати емітента по звичайних іпотечних облігаціях за кожен процентний період звичайних іпотечних облігацій (зміни внесені у формулювання п. 3 ч. 3 ст. 13 Закону).
При цьому виключено положення про те, що средневзвешенный розмір відсотків (доходу) по іпотечних і іншим активам у складі іпотечного покриття повинен перевищувати розмір відсотків (доходу) по звичайних іпотечних облігаціях (п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону).
Крім того, значно розширена норма про порядок проведення перевірок іпотечного покриття на предмет його відповідності вимогам Закону і проспекту емісії. Слід зазначити, що в новій редакції такі перевірки проводяться управителем або аудитором (у діючій редакції - тільки аудитором).
Планові перевірки проводяться в терміни, встановлені в проспекті емісії (у діючій редакції - раз на рік), а позапланові - на вимогу управителя або ГКЦБФР. При цьому ГКЦБФР повинна затвердити порядок перевірки іпотечного покриття, а також вимоги до звіту управителя за результатами такої перевірки і порядок його представлення в Комісію.
Крім того, встановлена обов'язкова вимога про обов'язкове виключення активів із складу іпотечного покриття.
У діючій редакції ч. 1 ст. 14 Закону немає вимоги про обов'язкове виключення активів із складу іпотечного покриття, а йдеться про заміну активів у зв'язку з визначеним обставинами (наприклад, при ініціації дострокового припинення іпотеки або ініціації стягнення на предмет іпотеки).
Також вводиться поняття дефолту і технічного дефолту. Дефолт настає, якщо емітент не виконує або неналежне виконує грошові зобов'язання по іпотечних облігаціях; проти емітента порушена справа про банкрутство або призначений тимчасовий адміністратор/ліквідатор; у інших випадках, встановлених проспектом емісії.
У зв'язку з цим Закон доповнений новою статтею 17-1 про особливості дефолту у разі призначення тимчасової адміністрації, банкрутства, ліквідації емітента.
Зміни вносяться і в інші норми цього закону, зокрема, в новій редакції викладені терміни.
Крім того, змінам піддалися і інші Закони. Наприклад, в Законі "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" істотно розширено визначення діяльності по управлінню іпотечним покриттям.
В цілому, цей Закон спрямований на удосконалення регулювання ринку іпотечних облігацій, зокрема, шляхом встановлення вказаної вище вимоги не враховувати "сумнівні" активи в розрахунку іпотечного покриття, і застосування інших заходів, передбачених внесеними змінами.
| ЕКСПЕРТНА ДУМКА |
|
Олександра Павленко: "З ухваленням цього Закону можна говорити про те, що іпотечні облігації отримали нове життя, оскільки йдеться про розширення гарантій для власників таких цінних паперів" |
Для ЛІГА :ЗАКОН законодавчі нововведення прокоментувала Олександра Павленко, адвокат, партнер Правової групи "Павленко і Побережнюк": "Фондовий ринок останнім часом пильно стежив за рухами законотворця, адже досить багато довгожданих новел було представлено у вигляді законопроектів. Незважаючи на останні досить дивні зміни у Закон "Про акціонерні товариства" відносно відсутності необхідності в перейменуванні акціонерних товариств, що було встановлено раніше, є нові законодавчі положення, які ринок повинен оцінити позитивно.
21 квітня 2011 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон "Про внесення змін до деяких законів України відносно іпотечних облігацій". Таким чином, такий інструмент фондового ринку, як іпотечні облігації, не просто отримав довгождане повноцінніше регулювання, але і практично придбав нове життя, адже можна говорити про збільшення прав і гарантій для власників таких цінних паперів.
Як відомо, ринок застосовує тільки ті інструменти, які виправдали себе, як стабільніші і захищеніші. Законом встановлені вимоги відносно розрахунку розміру іпотечного покриття, більше врегульована діяльність керівника, уточнені істотні умови договору про управління іпотечним покриттям. Ці положення завдяки зусиллям ГКЦБФР були визнані сприятливими для виконання зобов'язань емітента по іпотечних зобов'язаннях.
Криза показала, що нічого не коштують фінансові інструменти, які в критичній ситуації не надають їх власникам прав і гарантій повернення своїх інвестицій, вкладів, заборгованостей і інших вимог. Вдосконалення порядку управління іпотечним покриттям було необхідно для розвитку самого ринку.
Закон містить положення про особливості дефолту у разі призначення тимчасової адміністрації, банкрутства, ліквідації емітента звичайних іпотечних облігацій, що довгий час не мало законодавчого закріплення.
Наприклад, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться Нацбанком або господарським судом, тепер не поширюватиметься на задоволення вимог власників звичайних іпотечних облігацій за рахунок іпотечного покриття, що значно спростить ситуацію з "формальним зникненням" емітента в ситуаціях, коли він не може розраховуватися.
Тимчасова адміністрація, арбітражний керівник (розпорядник майна, що управляє санацією, ліквідатор) і інші особи - учасники провадження у справі про банкрутство емітента не мають права здійснювати ніяких дій відносно іпотечного покриття, розпоряджатися іпотечними і іншими активами у складі іпотечного покриття або розривати договори, ув'язнені емітентом у зв'язку з емісією звичайних іпотечних облігацій.
Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються тепер в ліквідаційну масу емітента звичайних іпотечних облігацій. На активи, які входять до складу іпотечного покриття, не може бути накладений арешт.
Для адвокатів - це надзвичайно цікаві новели, адже ми в переважній більшості маємо справу з недобросовісними емітентами, з якими починає війну Клієнт, який тепер фактично отримав гарантію позитивного рішення конфліктних ситуацій.
Такі зміни однозначно "освіжать" учасників фондового ринку і в першу чергу емітентів цінних паперів. Думаю, що сам інструмент почне застосовуватися активніше трохи пізніше. Норми повинні "прижитися", а учасники ринку повинні в них повірити. Крім того, арбітражні керівники, ліквідатори, управлінці іпотечним покриттям повинні почати нові механізми. Як показує практика, закони читаються не відразу, можливо будуть і деякі судові процеси перед тим, як фондове співтовариство сприйме новели. Але у будь-якому випадку, зміни позитивні і рухають ринок вперед".
