Верховна Рада України ухвалила Закон "Про соціальний діалог в Україні" (на основі законопроекту № 1440поданого групою народних депутатів від фракції Партії регіонів ще в 2008 році).
Соціальний діалог представлений в Законі як процес визначення і зближення позицій, досягнення спільних домовленостей і ухвалення погоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, працедавців і органів виконавчої влади і місцевого самоврядування з питань формування і реалізації державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних стосунків.
Сторонами соціального діалогу на різних рівнях (національному, галузевому, територіальному, локальному) є профспілки (або працівники) і організації працедавців (або працедавці). Для сторін встановлюються критерії репрезентативностіза наявності яких вони можуть брати участь в діалозі (колективних переговорах) і, зрештою, укладенні колективних договорів і угод.
Так, на національному рівні в діалозі можуть брати участь всеукраїнські об'єднання профспілок, що налічують не менше 150 тисяч членів і організації працедавців, на підприємствах яких працює не менше 200 тисяч працівників. Оцінка відповідності критеріям дається Національною службою посередництва і примирення і її відділеннями.
Соціальний діалог здійснюється у формах обміну інформацією, консультацій, узгоджувальних процедур і колективних переговорів по укладенню договорів і угод.
Для ведення діалогу передбачається також створення Національної трибічної соціально-економічної радистворюваного Президентом України, і таких же територіальних рад, що створюються по спільному рішенню сторін відповідного рівня соціального діалогу.