Парламент ухвалив Закон "Про державно-приватне партнерство" (ГЧП) на основі законопроекту № 5239який спочатку подавався під назвою - "Про основні начала взаємодії держави з приватними партнерами".
ГЧП визначене як співпраця на підставі договорів у порядку, встановленому законами між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі органів держвлади і місцевого самоврядування і юридичними особами (окрім державних і комунальних), а також фізичними особами-підприємцями. Таким чином, як і раніше, самостійною правовою формою воно не є.
На стороні приватного партнера при цьому можуть виступати відразу декілька осіб. Визначення приватного партнера держави здійснюватиметься на конкурсній основі (порядок конкурсу встановлює КМУ). Рішення про здійснення ГЧП приймається урядом і місцевими радами.
Тривалість стосунків у рамках ГЧП передбачена від 5 до 50 років. Перелік сфер діяльності, де воно може застосовуватися, приведений в Законі, але не є вичерпним, так що в принципі, ГЧП може бути поширене на усе окрім видів господарської діяльності, які дозволяється здійснювати тільки державним підприємствам, установам, організаціям.
Серед форм партнерства депутати передбачили концесію, спільну діяльність, розподіл продукції - тобто ті, що і нині відомі господарсько-правовій практиці. До того ж, знову-таки, це не вичерпний перелік, можливі і інші види договорів у рамках ГЧП.
Розкритиковані Головним юридичним управлінням положення про встановлення урядом порядку надання державної підтримки здійснення партнерства (згідно з текстом проекту, прийнятим в другому читанні), оскільки така підтримка йде із засобів державного і місцевого бюджетіва бюджетні витрати визначаються виключно Законом про Держбюджета не актами КМУ.
Цікавим є положення ухваленого Закону про те, що до прав і обов'язків сторін, викладених в договорі (ув'язненому у рамках ГЧП), протягом всього часу його дії застосовуватимуться норми законодавства, дійсні на момент укладення договори. Іншими словами, договори не зміняться після змін в законах. Але не в усіх. Як і можна було чекати, податкове, валютне, митне законодавство, законодавство з питань ліцензування і стандартам якості - не в рахунок, так само як і будь-яке інше, у якому не діє принцип рівності сторін.
У тексті проекту передбачено також відшкодування збитків заподіяних приватним партнерам державою у разі прийняття ними рішень, що порушують права приватних партнерів, але, на думку все того ж Головного юридичного управління, це не діятиме зважаючи на протиріччя Конституціїяка основою для відповідальності визначає діяння злочинні і правопорушення. Наскільки вже ухвалений Закон відповідатиме останньому погодженому тексту його проекту, буде ясно після його публікації.
