Президент України Віктор Янукович підписав Закон № 2299 - VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно здійснення державного нагляду у сфері зв'язку", прийнятий парламентом 1 червня 2010 року, який набуде чинності в день публікації.
Законом в 10 разів (до 1700 - 3400 гривен штрафу) збільшується адміністративна відповідальність за порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері комунікацій, поштового зв'язку і користування радіочастотним ресурсом, передбачену ліцензіями і дозволами а за такі ж повторні порушення - до 3400 - 5100 гривен.
Викладаються в новій редакції статті 188-7 і 243 КоАП. Тепер адмінвідповідальність наставатиме також і за ненадання НКРС і Державній інспекції зв'язку (ГИС) документів і інформаціїнеобхідних для здійснення ними держнагляду, і взагалі за будь-кого "створення перешкод" виконанню ними своїх обов'язків.
Усі справи про админправонарушениях, підвідомчі раніше ГИС і Українському державному центру радіочастот тепер розглядатиме тільки Держінспекція зв'язку.
На ГИС Законом покладається здійснення держнагляду за ринком послуг поштового зв'язку. Держнагляд за ринком комунікацій робитиметься, серед іншого, і шляхом виміру в порядку, встановленому НКРС, параметрів телекомунікаційних мереж, контролю за дотриманням операторами телекомунікацій порядку маршрутизації трафіку на телекомунікаційних мережах.
Посадовцям ГИС надається право безперешкодного доступу (у встановленому законом порядку) на територію і в приміщення не лише операторів і провайдерів, але також - виробників і постачальників технічних засобів телекомунікацій.
Зміни в Закон "Про телекомунікації"внесені Законом № 2299 - VI, регламентують порядок проведення держнагляду за ринком цих послуг шляхом планових і позапланових перевірок. Планові проводяться не частіше за 1 раз в три роки по планах НКРС.
Позапланові - за рішенням НКРС або керівника ГИС у випадках: письмового звернення про порушення законодавства, стандартів і інших норм у сфері телекомунікацій; при виявленні недостовірних даних в документах обов'язкової звітності або неподання документів; з метою перевірки розпоряджень і приписів про усунення виявлених порушень; з метою перевірки дотримання оператором встановленого в дозволі терміну задіювання номерного ресурсу. Останні два випадки ніяк не можуть бути підставами, і тут проведення перевірки цілком залежатиме від бажання перевіряючих її провести.