Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Янукович підписав Закон про держзакупівлі, що розширює конкурентні можливості - коментар партнера ЮФ ILF

29 червня 2010, 17:24
4323
2
Реклама

Президент Віктор Янукович підписав Закон про держзакупівлі (законопроект № 2263-1). Закон набуває чинності з дня офіційної публікації і буде введений в дію через 30 днів після цього.

Закон встановлює правові і економічні основи здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за держзасоби. Метою Закону є створення конкурентного середовища у сфері держзакупівель, розвиток добросовісної конкуренціїзабезпечення раціонального і ефективного використання держзасобів і тому подібне

Законодавчим актом передбачені випадки, коли держзакупівлі регулюються спеціальним законодавством, а не цим Законом. Приміром, якщо предметом закупівлі є товари і послуги, пов'язані з виробництвом банкнотів і монеттовари, роботи і послуги, закупівля яких складає державну таємницю відповідно до Законом "Про державну таємницю" і інше.

У березні 2010 року Президент повернув для повторного розгляду ВР Закон "Про здійснення державних закупівель" Причиною тому стало невідповідність положень Закону зобов'язанням України перед Всесвітнім банком. 1 червня парламентарі таки ухвалили Закон, підтримавши усі пропозиції Президента України Віктора Януковича і Кабінету Міністрів.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Сергій Сильченко: "Нарешті є всі шанси стабілізувати ситуацію у сфері державних закупівель"

Прокоментував Закон про держзакупівлі для ЛІГА :ЗАКОН партнер юрфірми ILF Сергій Сильченко: "Основні новації цього Закону, порівняно з чинним законодавством про закупівлі за державні кошти, полягають у наступному.

Законодавець відмовився від поняття тендер і його похідних, замінивши ці поняття на конкурсні торги та похідні від цього поняття.

Розширено перелік коштів, які належать до категорії державних і витрачання яких має здійснюватися з дотриманням процедур державних закупівель за рахунок коштів, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями. Додатково відповідний режим розширено не лише на кошти підприємств, але і їх об' єднань. До речі, сам перелік підприємств, які будуть змушені використовувати процедури закупівель, також розширився. Сюди включене комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, а також об' єднання державних та інших підприємств, на яких поширюється зазначений Закон.

Законом розділено функції Уповноваженого органу у сфері державних закупівель, яким є Міністерство економіки України, а також Органу оскарження, функції якого покладено на Антимонопольний комітет України.

Сфера застосування Закону не зазнала змін порівняно з чинним Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Тож надалі Закон поширюватиметься на ті процедури, де вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривеньа робіт - 300 тисяч гривень. Також суттєво скорочено перелік видів діяльності, на які не поширюється порядок закупівель. Варто зазначити, що з переліку виключені закупівлі у рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, фінансові послуги, в тому числі ті, що закуповуються НАК "Нафтогаз України" худо.

Закон знову у повному обсязі відкриває вітчизняний ринок для іноземних товаровиробниківпередбачивши у статті 5що вітчизняні та іноземні учасники беруть доля у процедурах закупівель на рівних умовах.

За Законом скоротився перелік видів процедур закупівель за рахунок відмови від редукціону і торгів з обмеженою участю. Таким чином, нині цей перелік складається з відкритих торгів, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій, попередньої кваліфікації учасників, закупівлі в одного учасника.

Загальна тривалість конкурентних процедур закупівель має збільшитися за рахунок подовження строків публікації та оприлюднення інформації про закупівлі, строків укладення договору.

Суттєвих змін зазнала процедура оскарження. По-перше, фактично оскарження дій тендерного комітету безпосередньо замовнику перетворено на процедуру звернення, яка не є обов'язковою для подальшого оскарження. Суб' єктом, який може податі скаргу до Антимонопольного комітету України, є лише особа, право чи законний інтерес якої руйнує внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель. За подання скарги передбачено запровадити плату, розмір якої має встановити Кабінет Міністрів України. Рядків розгляду скарги не перевищуватиме 30 днів. Рішення, прийняті Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду скарг, підлягають оскарженню у Київському окружному адміністративному суді (а не в Окружному адміністративному суді м Києва) протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення. Закон не допускає поновлення цього рядок.

Певних змін зазнала одна з найпоширеніших процедур закупівель - відкриті торги. Основним критерієм вибору переможця закупівлі на постійно діючих ринках є ціна. Проте, коли для визначення переможця застосовуються інші критерії, зменшення вартості цінового критерію знижено до 50 відсотківщо створить можливості для маніпулювання певними критеріями оцінки, зокрема умовами сплати. Варто було зберегти, щонайменше, існуючу вартість цінового критерію у 70 відсотків.

Певні ризики для учасників містить ст. 30 Законуяка встановлює у якості підстави для відміни торгів порушення порядку публікації інформації про торги.

Закон зберіг обмеження щодо боронуй внесення змін до договору про закупівлі, в тому числі щодо коригування цінищо не спростить життя як замовникам, так і учасникам торгів.

У цілому слід визнати, що нарешті є всі шанси стабілізувати ситуацію у сфері державних закупівель, привести правове поле у відповідність до Конституції України та розширити конкурентні можливості у цій сфері".

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини