Президент Виктор Янукович подписал Закон о госзакупках (законопроект № 2263-1). Закон вступает в силу со дня официального опубликования и будет введен в действие через 30 дней после этого.
Закон устанавливает правовые и экономические основы осуществления закупок товаров, работ и услуг за госсредства. Целью Закона является создание конкурентной среды в сфере госзакупок, развитие добросовестной конкуренции, обеспечение рационального и эффективного использования госсредств и т.п.
Законодательным актом предусмотрены случаи, когда госзакупки регулируются специальным законодательством, а не данным Законом. К примеру, если предметом закупки являются товары и услуги, связанные с производством банкнот и монет, товары, работы и услуги, закупка которых составляет государственную тайну в соответствии с Законом "О государственной тайне" и прочее.
В марте 2010 года Президент возвратил для повторного рассмотрения ВР Закон "Об осуществлении государственных закупок". Причиной тому стало несоответствие положений Закона обязательствам Украины перед Всемирным банком. 1 июня парламентарии таки приняли Закон, поддержав все предложения Президента Украины Виктора Януковича и Кабинета Министров.
| ЭКСПЕРТНОЕ МНЕНИЕ |
|
Сергей Сильченко: "Нарешті є всі шанси стабілізувати ситуацію у сфері державних закупівель" |
Прокомментировал Закон о госзакупках для ЛІГА:ЗАКОН партнер юрфирмы ILF Сергей Сильченко: "Основні новації цього Закону, порівняно з чинним законодавством про закупівлі за державні кошти, полягають у наступному.
Законодавець відмовився від поняття тендер і його похідних, замінивши ці поняття на конкурсні торги та похідні від цього поняття.
Розширено перелік коштів, які належать до категорії державних і витрачання яких має здійснюватися з дотриманням процедур державних закупівель за рахунок коштів, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями. Додатково відповідний режим поширено не лише на кошти підприємств, але і їх об'єднань. До речі, сам перелік підприємств, які будуть змушені використовувати процедури закупівель, також розширився. Сюди включено комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, а також об'єднання державних та інших підприємств, на яких поширюється зазначений Закон.
Законом розділено функції Уповноваженого органу у сфері державних закупівель, яким є Міністерство економіки України, а також Органу оскарження, функції якого покладено на Антимонопольний комітет України.
Сфера застосування Закону не зазнала змін порівняно з чинним Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Тож надалі Закон поширюватиметься на ті процедури, де вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. Також суттєво скорочено перелік видів діяльності, на які не поширюється порядок закупівель. Варто зазначити, що з переліку виключені закупівлі в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, фінансові послуги, в тому числі ті, що закуповуються НАК "Нафтогаз України" тощо.
Закон знову у повному обсязі відкриває вітчизняний ринок для іноземних товаровиробників, передбачивши у статті 5, що вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
За Законом скоротився перелік видів процедур закупівель за рахунок відмови від редукціону і торгів з обмеженою участю. Таким чином, нині цей перелік складається з відкритих торгів, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій, попередньої кваліфікації учасників, закупівлі в одного учасника.
Загальна тривалість конкурентних процедур закупівель має збільшитися за рахунок подовження строків публікації та оприлюднення інформації про закупівлі, строків укладення договору.
Суттєвих змін зазнала процедура оскарження. По-перше, фактично оскарження дій тендерного комітету безпосередньо замовнику перетворено на процедуру звернення, яка не є обов'язковою для подальшого оскарження. Суб'єктом, який може подати скаргу до Антимонопольного комітету України, є лише особа, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель. За подання скарги передбачено запровадити плату, розмір якої має встановити Кабінет Міністрів України. Строк розгляду скарги не перевищуватиме 30 днів. Рішення, прийняті Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду скарг, підлягають оскарженню у Київському окружному адміністративному суді (а не в Окружному адміністративному суді м. Києва) протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення. Закон не допускає поновлення цього строку.
Певних змін зазнала одна з найпоширеніших процедур закупівель - відкриті торги. Основним критерієм вибору переможця закупівлі на постійно діючих ринках є ціна. Проте, коли для визначення переможця застосовуються інші критерії, зменшення вартості цінового критерію знижено до 50 відсотків, що створить можливості для маніпулювання певними критеріями оцінки, зокрема умовами оплати. Варто було зберегти, щонайменше, існуючу вартість цінового критерію у 70 відсотків.
Певні ризики для учасників містить ст. 30 Закону, яка встановлює у якості підстави для відміни торгів порушення порядку публікації інформації про торги.
Закон зберіг обмеження щодо заборони внесення змін до договору про закупівлі, в тому числі щодо коригування ціни, що не спростить життя як замовникам, так і учасникам торгів.
У цілому слід визнати, що нарешті є всі шанси стабілізувати ситуацію у сфері державних закупівель, привести правове поле у відповідність до Конституції України та розширити конкурентні можливості у цій сфері".
