Верховний Суд України (ВСУ) вніс до Конституційного Суду України конституційне представлення про відповідність Конституції України окремих положень КАС, Закону "Про вищу раду юстиції" і Закону № 2181 - VIдіючого з 15 травня 2010 року. Останнім якраз і внесені ті зміни до названого кодексу і Закону об УСЮ, які лягли в основу представлення.
Зокрема, Верховний Суд вважає неконституційним: зміст новою ст. 188-32 КоАПщо передбачає можливість залучення суддів до адмінвідповідальності за ненадання (чи надання з порушенням термінів) Вищій раді юстиції судами інформації і копій судових справ, що знаходяться у виробництві.
Неконституційним, на думку ВСУ, являється і положення КАС про можливість оскарження актів і дій (бездіяльності) Верховної Ради, Президента і УСЮ тільки до Вищого адміністративного суду (ВАС), який є у таких справах першою і єдиною інстанцією, рішення якої нікуди більше оскаржити не можна. При цьому, під час розгляду справ ВАС не може вжити заходи до забезпечення позовуякщо вони полягають в припиненні дії рішень парламенту, Президента, Вищої ради юстиції і забороні їм здійснювати певні дії.
Оскаржиться зміна кворуму, необхідного для прийняття Вищою радою юстиції рішень. Якщо раніше рішення приймалися кваліфікованою більшістю в 2/3 голосів, то Закон № 2181 - VI створив можливість вирішувати питання (у тому числі що відносяться до кар'єри суддів) простою більшістю. Такий підхід порушує принцип колегіальності роботи УСЮ, дозволяє представникам старанної гілки державної влади впливати на судову і не узгоджується з міжнародними стандартами у сфері незалежності судів.
Представлення містить претензії до широкого тлумачення вчинків суддів порушенням присяги (багато хто з яких є наслідком перевантаженості судів, як, наприклад, тривалий розгляд - тобто недоліком судової системи в цілому, а не провиною окремих суддів) і можливості ухвалення рішення Вищим радим юстиції із звільнення судді при його повторній відсутності навіть з поважних причин (за наявності особливих обставин).
Не узгоджується з Основним Законом, на думку ВСУ, і голосування члена ВСЮ-инициатора, що допускається, звільнення судді з цього питання, і можливість оскарження прийнятого УСЮ рішення про звільнення виключно до того ж Вищого адміністративного суду.