У податкових спорах щодо реальності господарських операцій наявність договорів, накладних чи актів сама по собі не є визначальною. Суди мають оцінювати, чи відбулася господарська операція фактично, як вона відображена в бухгалтерському обліку та чи вплинула на фінансовий результат підприємства.
У справі № 810/3170/18 податкова служба стверджувала, що підприємство не надало під час перевірки необхідних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Водночас платник надав акти приймання-передачі, підписані посадовою особою контролюючого органу, які підтверджували передачу значного масиву бухгалтерської документації.
Коли кожен аргумент має значення, важливо працювати з повною та актуальною судовою інформацією. LIGA360 допомагає швидше знаходити потрібну практику й ефективніше готуватися до справ. Перевірте можливості LIGA360 у своїй щоденній роботі.
Суди встановили, що перевіряючим передавали оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, договори, акти, накладні, банківські виписки та інші документи. Через значний обсяг документацію передавали у 14 коробках загальною вагою близько 100 кг. Ці докази спростували твердження податкового органу про ненадання первинної документації.
Окремо Верховний Суд звернув увагу, що під час перевірки правильності визначення податку на прибуток необхідно оцінювати не окремий документ чи показник, а всю систему бухгалтерського обліку. Витрати мають бути пов'язані з реальною господарською операцією, підтверджені первинними документами та узгоджуватися з регістрами обліку і фінансовою звітністю.
Детальніше про те, як вибудувати доказовий ланцюг від первинного документа до показників фінансової звітності та захистити витрати під час податкового спору, читайте в повній аналітичній статті.