Арешт майна у кримінальному провадженні є одним із найбільш чутливих заходів забезпечення, адже він безпосередньо обмежує право особи на мирне володіння майном. Водночас такий захід може бути необхідним для забезпечення конфіскації, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди або захисту прав потерпілих.
Детальніше про правову проблему та можливі наслідки майбутнього рішення Об'єднаної палати читайте в повній аналітичній статті.
Перед Верховним Судом постало питання, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні. Наразі у практиці переважає формальний підхід: якщо така ухвала прямо не зазначена у статті 309 КПК України, вона не підлягає окремому апеляційному перегляду.
Сьогоднішній темп судової практики - це лавина нових рішень. З LIGA360 ви будете серед перших, хто знає про зміни, аналізує нову практику і формує свою позицію. Почніть працювати з платформою вже сьогодні.
У справі № 757/31639/22 слідчий суддя за клопотанням адвоката скасував арешт грошових коштів і зобов'язав правоохоронні органи та банк повернути їх особі. Прокурор оскаржив це рішення, вважаючи, що слідчий суддя вийшов за межі повноважень і фактично вирішив питання про повернення майна без належної участі потерпілих. Однак апеляційний суд відмовив у відкритті провадження.
Колегія суддів Касаційного кримінального суду звернула увагу, що арешт майна є триваючим втручанням у право власності. Тому питання про його подальшу дію, скасування або відмову в скасуванні має не менше значення, ніж первісне накладення арешту. Помилкове скасування арешту може вплинути не лише на власника майна, а й на інтереси кримінального провадження та права потерпілих.
