Верховний Суд у складі судової палати Касаційного адміністративного суду розглянув справу, що стосується фундаментальних засад містобудівної діяльності в історичних центрах міст.
Головним юридичним викликом стало визначення правової природи детального плану території (ДПТ): чи є розробка такого плану лише технічним етапом підготовки, чи він сам по собі є формою «містобудівного перетворення», що вимагає особливого державного нагляду.
Розгляд справи був зумовлений пропозицією змінити існуючу практику та визнати, що планування параметрів забудови не є безпосереднім втручанням у культурне середовище. Прихильники такого підходу вважали, що обов'язковість погодження ДПТ з органом охорони культурної спадщини є надмірною формальністю, оскільки саме по собі планування ще не призводить до фізичних змін на місцевості.
Однак палата сформувала остаточну позицію щодо того, чи може документація нижчого рівня «уточнювати» параметри забудови всупереч стратегічним нормам Генерального плану.
Суд роз'яснив, які саме планувальні дії вважаються втручанням в історичне середовище та чи має право місцева влада самостійно визначати архітектурне майбутнє заповідних зон без зовнішнього контролю.
Розгорнутий огляд постанови Верховного Суду див. у системі LIGA360 за посиланням.
Контролюйте незаконні дії щодо ваших земельних ділянок у сервісі SMS-Маяк Земля. Моніторинг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24/7 та миттєве сповіщення про зміни.
Читайте також: Юрисдикція спорів щодо містобудівної документації: зміна підходу Об'єднаної палати КЦС ВС
Закон щодо захисту прав інвесторів будівництва: експертний аналіз
