«Невідкладні» обшуки без ухвали слідчого судді дедалі частіше застосовуються правоохоронними органами як універсальний процесуальний інструмент, а не як виняток із правила.
Кримінальний процесуальний кодекс України визначає обшук як виняткову слідчу дію, що істотно обмежує конституційні права і свободи особи, зокрема право на недоторканність житла та приватного життя.
Саме тому загальним правилом є проведення обшуку виключно на підставі вмотивованої ухвали слідчого судді, а слідчий або прокурор мають довести, що отримати докази іншим, менш інвазивним способом неможливо.
Разом із тим стаття 233 КПК передбачає можливість проникнення до житла чи іншого володіння особи без судового рішення у виключних невідкладних випадках - для переслідування злочинців, урятування життя людей або майна.
Законодавець наголошує саме на «проникненні», а не на повноцінному обшуку, що свідчить про надзвичайний характер таких ситуацій.
Про чинне правове регулювання проникнення до житла без судового дозволу, практику Верховного Суду та позицію ЄСПЛ щодо ретроспективного санкціонування обшуків, типові зловживання слідства, прогалини судового контролю та ключові процесуальні інструменти захисту, - читайте у аналітичному матеріалі в LIGA360.
Залишайтеся на крок попереду з LIGA360. Доступ до актуальної судової практики, рішень Верховного Суду та ЄСПЛ, аналітики та коментарів експертів допоможе ефективно оцінювати слідчі дії та захищати права клієнтів. Замовити персональну презентацію.
Читайте також: Проведення обшуку у невідкладних випадках
Також запрошуємо відвідати: Захід «Як підготувати фінансову компанію до перевірки регулятора»
