Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську
ЗЕД

Служба в ЗСУ як гарантія від примусового повернення іноземців: аналіз актуальної судової практики

Реклама

Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Андрій Жук представив огляд правозастосовчої практики у справах щодо захисту прав біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Аналіз охоплює ключові правові позиції щодо оцінки обґрунтованості побоювань переслідувань, особливостей статусу іноземців-комбатантів та процедур примусового повернення.

Правовий статус іноземців у лавах ЗСУ

Відповідно до постанови КАС ВС від 27.02.2025 у справі №420/21366/23, іноземці, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, мають особливий правовий статус:

контракт дозволяє особі перебувати в Україні на законних підставах протягом усього терміну його дії та три місяці після припинення.

це виключає підстави для примусового повернення особи до країни громадянської належності.

Водночас статус комбатанта виключає право на міжнародний захист цивільного характеру, оскільки особа вже перебуває під захистом держави як захисник територіальної цілісності України.

Критерії оцінки побоювань переслідування

У постанові КАС ВС від 03.11.2022 у справі № 260/197/20 суд роз'яснив, що обґрунтоване побоювання стати жертвою переслідувань складається з двох сторін:

Суб'єктивна сторона: особиста психологічна оцінка ситуації заявником.

Об'єктивна сторона: наявність фактичних доказів реальності цих побоювань.

Згідно з постановою КАС ВС від 31.08.2023 у справі № 640/20653/19, оцінка побоювань повинна ґрунтуватися на аналізі інформації про країну походження з достовірних джерел. Використання публікацій у медіа, що підпадають під санкції РНБО, є неприпустимим для встановлення фактів.

Стандарти доказування та принцип «правдоподібності»

Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 260/194/19 підкреслив, що заявник не повинен обґрунтовувати кожну обставину беззаперечними матеріальними доказами, достатньо довести вірогідність доводів та точність фактів («можливе у розумних межах»). Відсутність документів не може перешкоджати позитивному рішенню, якщо твердження є логічно послідовними та не суперечать загальновідомим фактам.

Також у постанові від 22.01.2024 у справі № 380/11508/22 зазначено, що значна тривалість часу між прибуттям в Україну та зверненням за захистом (наприклад, лише після затримання) може свідчити про відсутність реальних побоювань переслідування.

Примусове повернення та оцінка ризиків

При вирішенні питань про вислання іноземців суди керуються принципом пропорційності та статтею 3 Конвенції проти катувань. Міграційні органи зобов'язані проводити оцінку ризиків повернення ex nunc (на момент прийняття рішення), навіть якщо особа не зверталася за захистом (постанови від 25.01.2024 № 160/1521/23 та від 27.02.2025 № 589/2960/23). Потрібно також враховувати тривалість проживання, наявність сім'ї, дітей, нерухомості та офіційної роботи в Україні (постанова від 25.04.2024 № 461/2622/23). Ці факти свідчать про відсутність намірів ухилятися від виконання рішень ДМС.

Для оперативного доступу до повних текстів згаданих судових рішень та відстеження нових правових позицій Верховного Суду використовуйте систему LIGA360. Завдяки інтелектуальному пошуку та аналітичним інструментам ви зможете швидко знаходити прецеденти за номером справи або ключовими словами, забезпечуючи надійний захист інтересів клієнтів у міграційних спорах. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини