Кабінет Міністрів України прийняв 5 травня 2010 року постанову № 330 "Про визначення і застосування мінімальної заробітної плати в почасовому розмірі".
Що стосується визначення, то КМУ не встановлював ніякого конкретного розміруа вказав, що почасовою розмір мінімальної зарплати обчислюється з розміру мінімальної зарплати на місяць і середньомісячної норми тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні.
Окремо відмічено, що підвищення мінімальної почасової зарплати не є основою для збільшення нормованих завдань.
Застосовуватися, судячи з тексту постанови, мінімальна зарплата в почасовому її вираженні буде на підприємствах різних форм власності, якщо це (із застосуванням нормованих завдань) передбачено колективним договором або погоджено з профспілкою (іншим представницьким органом трудового колективу). А також фізичними особамищо використовують найману працю з почасовою оплатою, і… бюджетними установамиякщо КМУ встановить своїм рішенням почасову оплату праці в них.
З одного боку, встановлення почасової мінімальної зарплати гарантує зайнятим неповний робочий день певний мінімум доходу за свою роботу, з іншого боку - підштовхуватиме працедавців до скорочення тривалості робочого часу з тим, щоб менше платити працівникові. Припускаючи останнє, КМУ вказав в постанові на те, що встановлення почасової оплати праці "не є основою для скорочення нормальної тривалості робочого часу".
Відповідно до ст. 3 Закони "Про оплату праці" мінімальна зарплата може виражатися як в розмірі (за просту некваліфіковану працю), нижче за яке не може оплачуватися місячна норма праці (об'єм робіт), так і в розмірі, нижче за яке не може робитися плата за виконану працівником почасову норму праці.
Таким чином, виражена в почасовому розмірі мінімальна зарплата не перестає бути саме мінімальною зарплатою і, як наслідок, вона повинна, відповідно до ст. 9 і 10 Законувстановлюватися Верховною Радою за уявленням КМУ у Державному бюджеті.
