Закон "Про лобіювання" набирає чинності 1 вересня: зміни для бізнесу, громадян, державних органів

1 вересня 2025 року в Україні починає діяти Закон України «Про лобіювання», ухвалений Верховною Радою України 23 лютого 2024 року. Як зазначають у Верховній Раді, цей Закон започатковує нові правила взаємодії між бізнесом, громадськими структурами та державними органами - відкриті, прозорі й контрольовані.

Відтак, важливою новелою Закону є те, що він чітко визначає лобіювання, як діяльність, що спрямована на вплив або спробу впливу на рішення органів влади чи місцевого самоврядування у комерційних інтересах бенефіціара або у власних комерційних інтересах. Таким чином, йдеться про формалізацію процесу, який раніше існував у «тіні».

Разом з тим законодавець встановлює чітку межу між діями, що підпадають під визначення лобіювання. У зв'язку з цим, не вважаються лобіюванням:

• представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;

• народна ініціатива на всеукраїнському референдумі та ініціатива на місцевих референдумах;

• діяльність суб'єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;

• діяльність політичних партій та місцевих організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента України, виборах народних депутатів України та місцевих виборах, пов'язана з їхньою участю у виборчому процесі відповідних виборів;

• діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;

• наукова та науково-технічна діяльність;

• незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

• робота суб'єктів забезпечення правотворчої діяльності тощо.

Варто зауважити про те, що Закон забороняє робити предметом лобіювання нормативно-правові акти, які регулюють:

• оголошення загальної або часткової мобілізації;

• введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану;

• оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;

• використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

• введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану;

• оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

• зміни території України; амністії. Це принципово відмежовує сферу лобіювання від питань, які належать до фундаментальних державних функцій.

Щодо суб'єктів лобіювання

Відповідно до норм Закону такими суб'єктами можуть бути фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, юридичні особи приватного права, зареєстровані в Україні, а також іноземні компанії, які мають представництва на території нашої держави. Водночас є й категорії, які позбавлені такого права. Це державні службовці та посадовці органів місцевого самоврядування (як під час перебування на посаді, так і протягом року після завершення повноважень), особи з непогашеною судимістю чи визнані недієздатними, органи влади, політичні партії, релігійні організації та медіа.

Реєстр прозорості

У ВР зазначають, що Реєстр стане своєрідним «фільтром», адже здійснювати лобіювання дозволено лише тим, хто пройшов офіційну реєстрацію. Вести його буде НАЗК. Реєстр міститиме повні відомості як про фізичних осіб, так і про юридичних осіб, які мають намір здійснювати лобістську діяльність.

До відомостей про фізичних осіб відносяться прізвище, власне ім'я, по батькові; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер документа, що посвідчує особу; адреса задекларованого та/або зареєстрованого місця проживання; номер телефону чи інший технічний засіб електронної комунікації, адреса електронної пошти; веб-сайт; джерело фінансування, сфера лобіювання.

Відомостями про юридичниих осіб є:

• найменування юридичної особи та організаційно-правова форма;

• ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

• місцезнаходження юридичної особи;

• номер телефону чи інший технічний засіб електронної комунікації, адреса електронної пошти;

• веб-сайт;

• відомості про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності (для іноземних юридичних осіб); прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи;

• джерело фінансування;

• сфера лобіювання.

Права суб'єктів та об'єктів лобіювання

Суб'єкти мають право:

• на звернення до об'єктів лобіювання з метою отримання інформації, пов'язаної із сферою та/або предметом лобіювання, та отримання такої інформації на своє звернення, крім інформації з обмеженим доступом;

• у встановленому законодавством порядку входити до адміністративних будівель органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування під час здійснення лобіювання (якщо такий доступ пов'язаний із сферою та/або предметом лобіювання), брати участь у засіданнях таких органів під час розгляду питань, пов'язаних із сферою та/або предметом лобіювання;

• подавати власні аналітичні матеріали до проектів нормативно-правових актів;

• ініціювати підготовку проекту нормативно-правового акта, бути зазначеним у списку його авторів;

• отримувати інформацію про проведення запланованих заходів, пов'язаних з предметом лобіювання тощо.

Об'єктами, зокрема, є:

• Верховна Рада України;

• Президент України;

• Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи державної влади та інші суб'єкти публічного права, які згідно із законом здійснюють від імені держави правотворчу діяльність та юрисдикція яких поширюється на територію України;

• Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства Автономної Республіки Крим;

• голови місцевих державних адміністрацій та керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій;

• органи місцевого самоврядування;

• суб'єкти правотворчої ініціативи, такі як народні депутати, члени Уряду. Всі вони мають право отримувати достовірну інформацію від суб'єктів, а також інформувати НАЗК про будь-які факти незаконного впливу.

Щодо звітності

Кожні шість місяців суб'єкти лобіювання зобов'язані подавати у Реєстр прозорості звіти. У них відображаються всі ключові аспекти діяльності: дані суб'єкта і його клієнта, предмет і об'єкт лобіювання, умови договорів, розмір отриманих коштів і витрат, зустрічі з представниками органів влади, а також внески у політичні партії чи виборчі фонди.

Відповідні процеси контролює НАЗК, яке наділене правом перевіряти достовірність поданої інформації та притягати до відповідальності у разі порушень. Відповідальність за порушення чітко прописана у Кодексі України про адміністративні правопорушення і передбачає штрафи за діяльність без реєстрації або за неподання чи несвоєчасне подання звітів.

Отож, як зауважили у Верховній Раді, Закон «Про лобіювання» є важливим кроком для України на шляху до європейських стандартів прозорості. Він дає можливість легально відстоювати інтереси бізнесу та громадськості, водночас закриваючи простір для «тіньових» впливів. Це - крок до побудови системи, у якій інтереси суспільства і держави захищені, а вплив на владу відбувається відкрито, прозоро, зрозуміло і відповідально.

Читайте також: Обмеження доступу до електронних реєстрів: плюси і мінуси прийнятого Закону