Апеляційний суд зобов'язав банк скасувати борг і відновити кредитний залишок на рахунку клієнтки. Відповідне рішення прийняте 02 червня 2025 року Хмельницьким апеляційним судом у справі № 684/458/24 за позовом фізичної особи до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів.
Обставини справи
18 травня 2024 року до жительки селища Стара Синява подзвонив невідомий, котрий представився працівником оператора стільникового зв`язку. Сказав, що для поновлення дії SІМ-карти жінка повинна ввести наданий ним код і почекати півтори години. Коли ж мобільний зв'язок не відновився, вона запідозрила, що стала жертвою шахраїв. Відтак звернулася до банку для блокування рахунків та до поліції.
Тим часом підозрюваний у шахрайстві, отримавши доступ до її фінансового номера, встиг змінити пароль для входу в додаток Приват24, оформити на неї кредит та переказати її гроші на свій картковий рахунок.
За одним рахунком він отримав кредит готівкою на загальну суму 77 700 грн. За іншим - використав 49 687 грн кредитних коштів.
Відтак, позивачка звернулася до банку з вимогою про повернення грошей, які були використані сторонньою особою поза волею власника. На звернення клієнтки банк відповів відмовою, заявивши, що переказ з карток здійснювався через Приват24 під її авторизацією, шляхом введення пароля, який має бути відомий тільки їй. Окрім того, банк почав нараховувати відсотки за користування кредитом та здійснювати автоматичне списання особистих коштів позивачки на погашення боргу.
Не погодившись з такими діями банку, жінка звернулася до суду за захистом своїх прав. Так позивачка просила суд:
зобов`язати банк відновити залишок коштів на двох картках/рахунках до того стану, в якому вони були перед виконанням несанкціонованих операцій 18 травня 2024 року;
скасувати будь-яку заборгованість за картковими рахунками, що утворилася внаслідок несанкціонованих операцій;
стягнути з банку на її користь безпідставно списані 6726 грн на погашення простроченої заборгованості.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, мотивувавши рішення тим, що клієнтка банку своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, позивачка звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Позиція суду
Суд прийняв рішення про часткове задоволення апеляційної скарги підлягає з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції зауважено про те, що обов`язок доведення факту порушення, унаслідок якого ініційовано несанкціоновану платіжну операцію, законодавство покладає на емітента платіжного засобу (банк).
Так, відповідно до пунктів 143., 146. розділу VII. "Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками" Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року N 164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника; власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, відповідальність емітента платіжного засобу презюмується, якщо не доведено протилежне.
Таким чином, судом зазначено, що власник рахунку не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. На думку апеляційного суду, банк таких доказів не надав.
На підставі цього, Хмельницький апеляційний суд зобов'язав банк відновити залишок кредитних коштів на одному з рахунків позивачки до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій, та скасувати заборгованість за цим рахунком, що виникла через несанкціоноване використання кредитних коштів. Також стягнув на її користь 6726 грн, які банк списав на погашення простроченого боргу.
Вимоги про зобов`язання банку відновити залишок кредитних коштів на іншому картковому рахунку та скасувати заборгованість апеляційний суд відхилив через обрання неефективного способу захисту порушеного права.
Отож, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог з огляду на наступне.
18 травня 2024 року був оформлений кредит готівкою, укладення якого позивачка не ініціювала, що виключає проведення операцій за таким договором і неможливість відновлення залишку кредитних коштів на рахунку.
Колегія суддів вважає, що належним способом захисту у цьому випадку є звернення з позовом про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах. Такий спосіб захисту є превентивним і спрямований на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх.
Знаходьте судові рішення легко та швидко з LIGA360. Наші інструменти дозволяють миттєво переглядати та аналізувати рішення, забезпечуючи доступ до розширених пошукових фільтрів та інформаційних карток з деталями кожної справи. Підвищіть ефективність своєї роботи, замовивши персональну презентацію LIGA360.
