Східне міжрегіональне управління Держпраці нагадує, що Законом № 4339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (далі - Закон № 4339), який набрав чинності 2 травня 2025 року, передбачено, що за погодженням з роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної або дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти. Це положення спрямоване на підтримку батьків, чиї діти навчаються дистанційно, особливо враховуючи велику кількість дітей, які навчаються дистанційно, зокрема перебувають за кордоном та інтегровані у шкільні системи інших країн.
Отже, з 2 травня (дати набрання чинності Законом № 4339) за згодою роботодавця працівник може перейти на дистанційну або надомну форму роботи, якщо його дитина (до 14 років) навчається дистанційно у школі, на підставі наказу (розпорядження) директора закладу освіти.
Така можливість діє на період дистанційного навчання дитини.
Водночас Закон не гарантує автоматичного права на дистанційну роботу:
- якщо дитина старше 14 років,
- якщо роботодавець не погоджується на зміну форми праці.
Фахівці Східного міжрегіонального управління Держпраці звертають увагу, що для уникнення непорозумінь сторонам трудового договору важливо оформлювати відповідні домовленості документально (внесення змін до трудового договору, наказу роботодавця).
Також Законом № 4339 уточнені положення статті 121 КЗпП щодо гарантій для дистанційних працівників у разі відряджень.
Працівники, які працюють дистанційно, мають право на гарантії та компенсації, пов'язані з відрядженнями, навіть якщо це поїздка до місцезнаходження роботодавця (наприклад, у головний офіс).
Йдеться про норми статті 121 Кодексу законів про працю, якою встановлені такі гарантії:
- збереження середнього заробітку;
- добові;
- компенсація витрат на проїзд та проживання тощо.
Згідно зі змінами, унесеними Законом № 4339 до статті 121 КЗпП, у разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (стаття 60-2 КЗпП), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.
Закон № 4339 спрямований на уточнення прав працівників, врегулювання питань дистанційної й надомної праці, що є важливим з огляду на реалії воєнного стану, тимчасової міграції та зростання популярності віддаленої форми роботи.
У чому різниця між надомною та дистанційною роботою, можна дізнатися з інфографіки, підготовленої Держпраці.
Юристе, поспішай! Зараз діє Special program для рішення LIGA360. Інноваційний функціонал на основі АІ для legal research, повна база законодавства, судової практики й аналітики для юриста. Детальніше за посиланням.
