Спеціальна конфіскація як інструмент боротьби з корупцією у приватному секторі

Традиційно прийнято вважати, що найбільш "інфіковані" корупцією державний і комунальний сектори економіки України. Відтак, у переважній більшості діяльність антикорупційних і правоохоронних органів спрямовується на виявлення, запобігання, розслідування, припинення корупційних злочинів, пов'язаних з корпоративним управлінням і господарською діяльністю саме державних та комунальних підприємств. Безумовно, відповідна діяльність численних антикорупційних органів України в цьому напрямку є цілком виправданою.

Та разом з тим очевидним є той факт, що корупція в приватному секторі становить не менш серйозну загрозу економічному зростанню, майновим правам суб'єктів господарювання, конкурентоспроможності національних компаній на зовнішніх ринках, інвестиційній привабливості України, корпоративним інтересам господарських товариств.

Чому це важливо?

З огляду на отримання Україною у 2022 році статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу та у 2024 році офіційним початком переговорів про вступ України до ЄС, питання запобігання корупції у всіх сферах життєдіяльності нашої країни стало не просто декларацією, а обов'язковою вимогою. Зокрема, Рамковою угодою між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка укладена на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачено, що в рамках реалізації вищевказаного інструменту Україна, серед іншого, зобов'язалася створити належні механізми та вжити заходів для ефективного запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції та іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси ЄС, включаючи конфлікти інтересів, а також для посилення боротьби проти відмивання грошей тощо, що впливає на кошти, які надаються в рамках Ukraine Facility.

Окрім того, у Кримінальній конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією та Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, до яких Україна приєдналася 18.10.2006 року, закріплюються орієнтований перелік злочинів, пов'язаних з корупцією, вказується на зв'язки корупції з організованою та економічною злочинністю, у тому числі з відмиванням коштів, а також пропонується комплекс заходів щодо запобігання корупції, боротьби з нею, виявлення та повернення активів, отриманих від корупційних та інших злочинів.

Відтак, відповідними документами встановлена кримінальна відповідальність за такі прояви корупції у приватному секторі, як:

• хабарництво;

• фінансові злочини, пов'язані з вчиненням, приховуванням чи маскуванням злочинів, пов'язаних з корупцією;

• відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов'язаних з корупцією, у тому числі за надання і одержання хабара у приватному секторі;

• зловживання впливом та відмивання доходів, вчинені на користь юридичної особи фізичною особою, яка обіймає керівну посаду у цій юридичній особі і діє від імені та в інтересах юридичної особи;

• створення неофіційної звітності;

• проведення необлікованих або неправильно зареєстрованих операцій;

• ведення обліку неіснуючих витрат;

• відображення зобов'язань, об'єкт яких неправильно ідентифікований;

• використання підроблених документів; та

• навмисне знищення бухгалтерської документації раніше строків, передбачених законодавством тощо.

Отже, корупція у приватному секторі економіки є протиправним засобом одержання економічної вигоди, здобуття суб'єктами господарювання неправомірної переваги у конкуренції, інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру. Відповідні положення містить і український Закон "Про запобігання корупції".

Зрештою, корупція у приватному секторі створює умови для монополізації ринків, накопичення та обігу тіньових активів, що легалізуються через капіталовкладення в легальну економіку, або використовуються у злочинних цілях. Сутність корупції у приватному секторі проявляється у зловживанні правами та порушенні зобов'язань особами, наділеними корпоративними повноваженнями, спеціально уповноваженими особами, чи особами, які діють на користь юридичних осіб приватного права.

Щодо механізму спеціальної конфіскації в усуненні наслідків корупційного правопорушення

Як вже зазначено вище, корупційні правопорушення у приватному секторі спричинюють певні негативні наслідки, що проявляються в усіх сферах суспільного життя. Відтак, статтею 69 Закону України "Про запобігання корупції" передбачений механізм спеціальної конфіскації, що спрямований на забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також на відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок вчинення цих правопорушень.

Відтак, поняття спеціальної конфіскації міститься в Кримінальному кодексі України та визначається як примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину, використовувалось для фінансування злочину, було предметом або засобом вчинення злочину.

Спеціальна конфіскація застосовується до майна, що використовувалося для вчинення злочину або ж було набуте внаслідок злочину. Основною метою такої конфіскації є забезпечення неможливості отримання фінансової вигоди внаслідок здійснення злочину. При цьому неправомірно набуте майно можуть конфіскувати, як у особи, проти якої винесений обвинувальний вирок, так і у третіх осіб. Головне, щоб ці треті особи знали, що майно пов'язане із вчиненням злочину.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 96-2 Кримінального кодексу України, у разі якщо гроші, цінності та інше майно, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Окрім того, варто зазначити про те, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача за наявності доказів добросовісності набуття у власність майна третьою особою.

До того ж спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Отже, спеціальна конфіскація є кримінально-правовим інструментом міжнародного співтовариства у боротьбі з корупцією, основним призначенням якої є не покарання особи за кримінальне правопорушення, а попередження його вчинення. Так, Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, як міжнародно-правовий акт у сфері протидії корупції наполягає на тому, щоб конфіскації підлягали саме доходи від корупційних злочинів, засоби їх вчинення, або майно, еквівалентне вартості предмета цього злочину.

Разом з тим варто зауважити, що поряд з кримінально-правовими інструментами в протидії корупції приватного сектору, слід також використовувати неправові корпоративні інструменти аби належним чином управляти корупційними ризиками власної підприємницької діяльності.