У 9 з 10 випадків матеріали відеоспостереження використовуються як доказова база під час розкриття злочинів. Про це заступник Міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко розповів в інтерв'ю 24 каналу, повідомила пресслужба МВС.
За його словами, станом на початок 2025 року на території України встановлено близько 69 тисяч камер відеоспостереження(як звичайних, так і пристроїв, що мають аналітичні функції - розпізнавання обличчя або номерного знаку).
Зазначається, що камери значно змінили та спростили сам процес розслідування злочинів.
"Якщо раніше робота проходила "у полі", то наразі процес розкриття правопорушень відбувається значною мірою з залученням професійних аналітиків, що переглядають, аналізують дані та спільно зі слідчими приходять до відповідних висновків. З-поміж іншого у базах даних правоохоронців є фото осіб, оголошених у розшук. Вони оцифровуються, і система порівнює їх із даними з камер відеоспостереження, які мають інтелектуальні функції розпізнавання обличчя. Якщо є збіг, система визначає відсоток схожості - наприклад, 90% чи 60% - і відповідальний співробітник отримує сповіщення. Так працює механізм розшуку осіб через системи відеоспостереження", - пояснив заступник Міністра.
Однак в Україні наразі, зауважив Леонід Тимченко, встановлення та функціонування камер відеоспостереження жодним чином не врегульоване законодавством.
За його словами, МВС ще в лютому 2024 року подало законопроєкт, яким пропонується, зокрема:
створення єдиної інтегрованої системи, яка б об'єднувала дані з різних камер спостереження та передавала їх правоохоронцям;
регламентувати, де дозволено встановлювати камери, а де - ні, що вони можуть фіксувати, а що - ні.
Про бронювання і військовий облік у практичній площині - дізнавайтесь у новій LIGA360. Свіжа аналітика, практика правозастосування, судова практика та роз'яснення держорганів на одній платформі. Замовте презентацію менеджера прямо сьогодні.
Читайте також:
Бронювання працівників: які критерії для визначення важливих підприємств затвердили міністерства
