ТОВ звернулося з позовом, у якому просило внести зміни до договору шляхом продовження строків виконання зобов'язань, збільшення строку дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак/обстрілів, мобілізацію та ін.), а тому позивач має право на внесення змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що договір сторони уклали вже під час дії воєнного стану та запровадження мобілізаційних заходів, наслідки чого позивач мав враховувати під час підписання договору, а зазначені позивачем обставини непереборної сили, що виникли з 2023 року, існували на момент вчинення правочину. Крім того, Закон «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, на вимогу однієї зі сторін, у тому числі шляхом звернення до суду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову щодо внесення змін у договір відповідно до ст. 652 ЦК та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі». Постановою апеляційного господарського суду це рішення скасоване й позов задоволений.
КГС ВС, залишаючи постановою від 10 жовтня 2024 року у справі № 910/332/24 без змін рішення суду першої інстанції та скасовуючи постанову апеляційного суду, зазначив таке.
Висновки апеляційного суду про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 652 ЦК і внесення змін у договір на підставі цієї норми при одночасному встановленні підстав для задоволення позову з огляду на існування обставин непереборної сили свідчать про неправильне застосування апеляційним судом вказаної норми матеріального права у цьому разі, оскільки за наявності форс-мажору положення ст. 652 ЦК не застосовуються.
Позивач міг і повинен був за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов'язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додаток до нього у зв'язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.
За матеріалами Верховного Суду
Хочете збільшити шанси на успіх у суді? Спробуйте нову LIGA360! Пошук подібних рішень, АІ-прогнозування на основі позовних вимог, експертні роз'яснення та інші інноваційні можливості. Замовте презентацію прямо зараз.
