28 листопада Велика палата Конституційного Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції частини другої статті 8 Закону № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
Як повідомив суддя-доповідач, Уповноважений ВР з прав людини звернувся до Конституційного Суду з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині першій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині четвертій статті 41, частині першій статті 50, статті 56, частині четвертій статті 62 та частині другій статті 95 Конституції, частину другу статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Частиною другою статті 8 Закону визначено «розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень».
Уповноважений ВР з прав людини зазначає, що положення частини другої статті 8 Закону суперечить частині другій 95 Конституції, відповідно до якої виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. На підтвердження цього твердження автор клопотання наводить юридичні позиції Конституційного Суду.
На думку суб'єкта права на конституційне подання, відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу, законом про Державний бюджет України визначається виключно «розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період», однак не її види, що випливає з того, що предмет закону про Державний бюджет України на відповідний рік є вузьким і окреслений передусім статтею 40 Бюджетного кодексу, також іншими його положеннями.
Автор клопотання також зазначає, що правова категорія «мінімальна заробітна плата» та пов'язані з нею правовідносини є предметом регулювання Закону № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95). Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону «Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці».
Крім цього, він вказує, що у частині другій статті 9 Закону № 108/95 закріплено, що «мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Зазначені положення Закону № 108/95 щодо визначення мінімальної заробітної плати та її розміру відповідають положенням Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
Автор клопотання вказує, що при підготовці Урядом проєкту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та його затвердженні Верховною Радою при визначенні розміру мінімальної заробітної плати має бути дотримано положення спеціального законодавства, а саме Закону № 108/95. Окрім цього, він зазначає, що національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня вказівка на її зв'язок із такими міжнародними стандартами, як мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
У конституційному поданні також зазначається, що в супровідних документах Кабінету Міністрів до проєкту Закону «Про Державний бюджет на 2024 рік» відсутнє належне обґрунтування визначення цієї величини у розмірі 1600 гривень, а запровадження двох видів мінімальної заробітної плати не узгоджується із чинним законодавством та є необґрунтованим.
Окрім цього, під час пленарного засідання суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Суду перебуває низка справ із подібних питань.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
За інформацією відділу комунікацій КСУ та правового моніторингу
Ексклюзивна пропозиція LIGA360 лише з 27 по 29 листопада! Отримайте доступ до комплексного рішення за небувалою ціною та відкрийте для себе потужний інструмент для всебічного аналізу законодавчих, судових, податкових та інформаційних загроз, а також ризиків співпраці з партнерами. Попереджайте загрози заздалегідь та контролюйте ситуацію на ринку. Заповнюйте заявку вже сьогодні, щоб не пропустити цю неймовірно вигідну пропозицію!
