Ухвалено Закон про історичне збільшення податків: до чого готуватись бізнесу?

10 жовтня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні як Закон законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (реєстр. № 11416-д від 30.08.2024; далі - Законопроєкт № 11416-д).

Щодо цього законопроєкту майже три місяці (починаючи із його першої версії ще як законопроєкту за реєстр. № 11416 від 18.07.2024) точилися найгостріші та наймасштабніші дискусії.

Ці баталії відбувалися і в бізнес-середовищі, і в експертному колі, і в профільному комітеті Верховної Ради України та навіть сьогодні прямо у залі Парламенту.

247 народним депутатам України не завадило прийняти цей законопроєкт навіть те, що за три дні до цього головні правники Апарату ВРУ дали свою негативну експертну оцінку: «положення законопроєкту від 30.08.2024 № 11416-д не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України». Про всяк випадок, пригадаємо всі, що Конституція України - основний Закон Держави України. Крім того, Головне юридичне управління Апарату ВРУ зазначило, що всі п'ять аркушів цих зауважень «не є вичерпними».

Відразу можна передбачити, що цей факт в подальшому неодноразово буде використаний платниками податків у судах.

До того ж сьогодні, прямо в залі Парламенту були прийняті зміни у вигляді правок (за інформацією заступника Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка):

• 563, 580 - фактично скасовують статус податкового агента для нотаріусів при посвідченні ними договорів купівлі-продажу між фізичними особами;

• 149 - про залишення 1,5% ВЗ для військових (замість 5% ВЗ, які до цього пропонувалось поширити і на військових);

Не набрала голосів правка №988, що стосувалася істотних змін в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців (раніше врахована профільним комітетом ВРУ). Ярослав Железняк також відмітив, що правка № 988 - «це половина закону - вона фізично викладена на 10-ти сторінках А4», тому йому «здається, що доведеться переголосовувати закон для банально приведення його до якогось ладу….». Одночасно він повідомив, що, на його думку, «там тепер багато юридичних проблем з текстом».

Отже, на сьогодні маємо: офіційно остаточної редакції законопроєкту не оприлюднено, щоб можливо було скрупульозно говорити про його конкретні положення; існує деяка ймовірність, що він ще буде переголосовуватись.

За попереднім ознайомленням із Пояснювальною запискою та Порівняльною таблицею доопрацьований законопроєкт № 11416-д (друге читання), зокрема, передбачає:

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР:

• підвищення до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставки військового збору (далі - ВЗ) до доходів, визначених статтею 163 ПКУ, з 1,5% до 5%;

• встановлення обов'язку сплати ВЗ у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи (також до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан);

• встановлення ВЗ для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку І, ІІ та IV груп на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (також до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан);

ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ БАНКІВ ТА НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ:

• визначення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків у розмірі 50%;

• визначення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%, однак вже з 1 січня 2025 року;

ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звітність:

• запровадження щомісячного подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (період звітування змінено з квартального на місячний); очікується, що така звітність може використовуватись в цілях економічного бронювання з 1 січня 2025 року;

ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ АЗС:

• запровадження нової моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку АЗС тощо.

На фоні підвищення податкового тиску як позитив урядовий законопроєкт намагається подати продовження пільг щодо отриманої благодійної допомоги з бюджетів інших держав до кінця воєнного стану та звільнення від оподаткування доходів, отриманих у межах «Зроблено в Україні».

Також прикінцевими положеннями законопроєкту № 11416-д Уряду доручено розробити проєкт змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування надходжень від ВЗ до спеціального фонду Державного бюджету України з метою їх спрямування на потреби фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Чому це не було зроблено відразу? Питання залишається відкритим.

Детально коментувати конкретні положення останньої редакції законопроєкту складно, оскільки остання версія Порівняльної таблиці до Законопроєкту № 11416-д навіть із врахуванням поправок може виявитися не повністю коректною. Очікуємо офіційно опублікованої редакції проголосованого Закону, після чого нас очікує цілий шквал різноманітних публікацій щодо нього.

Зазначене підвищення ставки ВЗ та підвищення податкового тиску на ФОПів за оцінкою, яку наводить Андрій Длігач, призведе до негативних наслідків не тільки для бізнесу у вигляді скорочення інвестицій, падіння оборотів, посилення міграції заробітних плат у тінь до показника 44%, але для держави в цілому у вигляді додаткового скорочення ВВП на 0,9% та зниження надходжень / збільшення видатків бюджетів.

Наведений перелік негативних наслідків є обґрунтованим, тож з ним можна тільки погодитись.

Парламент не прийняв альтернативи, менш шкідливої для економіки країни (ніж підняття ставки ВЗ до 5%), у вигляді тимчасового підняття ставки ПДВ до 22%, що за оцінками могло б незначною мірою вплинути на інфляцію (+0,4%), але принаймні дати суттєве збільшення надходжень до бюджету (77 млрд у порівнянні із 39 млрд грн прі підвищенні ставки ВЗ до 5%).

Підвищення ставки ПДВ дозволило би більш рівномірно розподілити збільшення податкового навантаження в Україні в цілому.

Цікаво, що підвищення ставки ПДВ як ймовірний крок лунало і від представників МВФ.

Сумно, що Голова профільного комітету ВРУ Данило Гетманцев останніми тижнями у декількох своїх інтерв'ю та виступах на форумах зазначав, що підвищення ставки ПДВ у перспективі ще може бути застосоване як захід отримання додаткових доходів для потреб держави.

Не менш сумно, що Парламент України не працює системно над поповненням державного бюджету шляхом ефективної детінізації вітчизняної економіки та наведення ладу у національних реєстрах (кадастрах), що стосуються активів, з метою забезпечення подальшого більш повного оподаткування всіх активів, яке вже сьогодні передбачено чинним законодавством України.

Євген Курілов,

менеджер практики податкового права та трансфертного

ціноутворення Адвокатського об'єднання AZONES

Читайте також: Верховна Рада підтримала збільшення податків