Верховний Суд не тільки формує судові прецеденти, але і встановлює стандарти поведінки учасників процесу. Тому висновки Верховного Суду є корисними для адвокатів у багатьох аспектах їхньої практики.
Розглянемо п'ять рішень Верховного Суду, які можуть бути корисними в адвокатській практиці.
Щодо використання нецензурної лексики та символів у процесуальних документах
Відповідно до постанови ККС ВС від 16.01.2024 по справі № 991/7073/23 звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.
Відповідно до обставин справи слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги адвоката, поданої в рамках кримінального провадження. Це викликало обурення адвоката. Готуючи апеляційну скаргу, адвокат не втримався від емоцій і декілька разів натякнув на некомпетентність судді. Зокрема адвокат вживав такі вирази: «якби суддя був розумний», «суддя - людина творча і лінива» тощо.
Формально апеляційна скарга відповідала вимогам законодавства. Попри це, суд апеляційної інстанції не став її розглядати. Верховний Суд підтримав позицію суду апеляційної інстанції.
ККС ВС звернув увагу, що прояви неповаги, зокрема, надання особистих характеристик суду не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Водночас використання учасниками судового процесу та їхніми представниками образливих і лайливих слів в спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження і його завданню.
Щодо використання Chat GPT для формування позиції по справі
Апелювання до позиції, згенерованої ChatGPT розцінюється судом як зловживання процесуальними правами, прояв неповаги до суду, а також до судової системи загалом.
Про це йдеться в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 8 лютого 2024 року у справі № 925/200/22 за заявою представника позивача про роз'яснення постанови ВС.
Відповідно до обставин справи представник позивача просив Верховний Суд роз'яснити судове рішення, зокрема розтлумачити поняття «добровільче зобов'язання». У своїй заяві адвокат посилався на те, що тлумачення суду не відповідає роз'ясненням, які надав ChatGPT, тому суд нібито має скоригувати свою позицію.
Верховний Суд перевірив заяву адвоката та дійшов висновку, що ChatGPT не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, зробленим судом у судовому рішенні.
Штучний інтелект може бути корисним і допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів.
Натомість у справі, що розглядалася, учасник використовував технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
За таких обставин ВС вважає, що дії заявника є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, а сама заява є явно необґрунтована та завідомо безпідставна, тому ВС вважає її неприйнятною згідно зі ст. 43 ГПК України.
Відстежуйте судові справи по контрагентах, аналізуйте правові позиції та судові рішення. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
Щодо неявки в судове засідання під час повітряної тривоги
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи у разі, коли на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога», господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування.
Такий висновок наведено в постанові КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
Відповідно до обставин справи позивач оскаржив постанову апеляційного суду, стверджуючи, що під час її ухвалення було порушено гарантії участі сторони у судовому процесі, адже апеляційний суд розглянув справу під час «повітряної тривоги», коли співробітники судової охорони не допускали учасників справ у приміщення суду.
Недопущення уповноважених представників позивача в судове засідання у зв'язку з повітряною тривогою, за твердженням представника позивача, унеможливило подання останнім важливих доказів на підтвердження своєї позиції.
За таких обставин, Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги про те, що розглядаючи справу N 910/2116/21 (910/12050/21) у першому судовому засіданні апеляційний суд був зобов'язаний відкласти розгляд справи, навіть за відсутності відповідних клопотань сторін.
Щодо оплати судового збору сторонньою особою
Відповідно до постанови КГС ВС від 09.01.2024 у справі № 910/13098/22 визначено, що сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги може не тільки апелянт, але і будь-яка інша особа за його дорученням. Така особа при цьому може не мати жодного відношення до справи.
Як зазначив ВС: визначальним є факт надходження до Державного бюджету всієї суми судового збору. При цьому не важливо, хто її сплатив.
КГС ВС зазначив, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору Державного бюджету України. Обов'язок суду перевіряти платника судового збору чинним законодавством не передбачено. За таких обставин, неважливо, хто саме здійснив фактичну оплату.
Щодо обов'язку учасника судового процесу зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС
Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС, що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Тобто юридична особа (учасник судового процесу), а також адвокат, який представляє її інтереси, згідно з наведеними приписами цього Кодексу зобов'язані зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Вищезазначені висновки наведені в ухвалі КГС ВС від 09.11.2023 по справі № 920/857/20.
Розглядаючи справу, КГС ВС встановив, що при зверненні з касаційною скаргою Товариство (та адвокат, який підписав касаційну скаргу) не зареєстрували електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
За таких обставин КГС ВС вирішив залишити відповідну касаційну скаргу без руху, та зобов'язав учасників справи зареєструватися в ЄСІТС.
Знання висновків Верховного Суду є ключовим елементом для успішної адвокатської практики, оскільки допомагає адвокатові не припуститися помилок у своїй роботі, уникнути аргументів або стратегій, які суперечать визнаним юридичним прецедентам.
Судова практика постійно змінюється, тому адвокатам необхідно тримати руку на пульсі найновіших рішень і тенденцій у праві. Розуміння основних позицій Верховного Суду дозволяє адвокатам залишатися актуальними та компетентними у своїй професійній діяльності.
Наталія Мисник, старша юристка Asters
LIGA360 LEGAL SOLUTION - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Читайте також: 15 цікавих матеріалів для сімейного адвоката
Новий Закон про цифровий контент та цифрові послуги: регулювання, якого бракувало, чи брак?
