Релокація діючого бізнесу або ж створення нового бізнесу за межами України є поширеною практикою, адже триваюча війна змушує бізнес пристосовуватися до нової реальності.
При цьому ризики відкриття та ведення бізнесу за кордоном часто залежать від обраної для роботи юрисдикції, а також зумовлені діючими обмеженнями в законодавстві України, зокрема валютному та податковому.
Починаючи з вибору юрисдикції для реєстрації бізнесу за кордоном дуже важливо отримати належну юридичну консультацію. Справа в тому, що законодавства різних держав мають як особливі вимоги щодо реєстрації бізнесу (починаючи від вимог щодо наявності податкового резидентства у власника та закінчуючи вимогами до громадянства директора), так і безліч інших нюансів: вимоги щодо наявності мінімальної кількості співробітників, вимоги щодо мінімальних ставок оплати праці, вимоги до розрахунків щорічних витрат на утримання офісу, обмежена можливість управління банківськими рахунками віддалено тощо.
Також досить специфічними для вітчизняного бізнесу можуть бути вимоги щодо подання компаніями за кордоном аудиторських звітів, особливо якщо діяльність не велася або велася з мінімальними оборотами. Адже вартість підготовки та формування таких звітів в деяких юрисдикціях може перевищувати вартість річного бухгалтерського обслуговування.
Втім оцінюючи ризики ведення бізнесу закордоном слід почати з аналізу українського законодавства.
Так, Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 року було запроваджено особливий порядок купівлі іноземної валюти в Україні та обмежено транскордонні валютні платежі. Зважаючи на ці обмеження, фінансування бізнесу за кордоном є проблематичним та може здійснюватися переважно з використанням готівкових коштів або ж із залученням третіх осіб, що стане проблемою під час проходження комплаєнсу у іноземному банку.
При цьому, досить активну увагу до іноземних юридичних осіб приділяють працівники ДПС, особливо після відновлення податкових перевірок бізнесу. Так, податківців цікавить можливість застосування правил трансферного ціноутворення до контрольованих операцій між іноземною компанією та резидентом. Адже податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов'язаними особами.
В цьому ж аспекті додають проблем нові вимоги законодавства щодо подання звітності про контрольовані іноземні компанії (КІК).
Так, Фізичні особи-контролери зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік починаючи з 2024 року. Звіти за 2022-2023 роки має подати кожен український власник (контролер) іноземної компанії: фізична особа, яка володіє більш ніж 50% (або більш ніж 25 та понад 50% сумарно з іншими українськими власниками), або здійснює фактичний контроль над іноземними компаніями. Штраф за неподання звіту по КІК для звітних 2022 та 2023 років становить 268 400 грн за кожен звіт. За несвоєчасне подання кожного звіту - 2684 грн в день (максимум до 50 днів прострочки - 134 200 грн). До звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії за звітний період (фінансова звітність, складена іншими, ніж англійська, мовами, потребує перекладу на українську мову з нотаріальним засвідченням перекладу).
Власне вимоги щодо подання звіту по КІК зумовлюють необхідність вести бухгалтерський облік і правильно формувати фінансову звітність іноземної компанії. Також податківцям стане значно простіше застосовувати правила трансферного ціноутворення та проводити коригування податкових зобов'язань платника податків маючи на руках звітність по КІК.
Читайте також: Академія LIGA ZAKON запрошує на вебінар: "Особливості заповнення і подання звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)"
Якщо ж говорити про ризики ведення бізнесу в різних іноземних юрисдикціях, то нажаль оцінити їх всі хоча б поверхнево в рамках цієї статті буде неможливо. Лише податковим ризикам ведення бізнесу в рамках країн ЄС можна присвятити не одне монографічне дослідження.
Втім я хочу звернути увагу на один суттєвий з точки зору можливих втрат часу та коштів - ризик зупинення банківських операцій в іноземній банківській установі та замороження/закриття рахунку.
Банківський комплаєнс або більш відомий вітчизняному бізнесу фінансовий моніторинг є практично в усіх юрисдикціях. Банки, зважаючи на вимоги щодо протидії відмивання грошей FATF та інші обмеження, досить ретельно перевіряють діяльність своїх клієнтів. При цьому нещодавно розпочата бізнес активність та нерезиденти серед власників викликають у фахівців банку особливий інтерес.
У моїй практиці я не раз проходив через досить тривалі та складні процедури погодження документів із банківськими фахівцями у сфері комплаєнсу в інтересах клієнтів. Досить часто клієнти самі проводили нетипові банківські операції, які важко було не лише підтвердити належними документами, але й просто пояснити фахівцям. Наприклад клієнт купував в Україні поліграфічну продукцію, яку використовував для пакування товару що надійшов з України для реалізації в ЄС. Банк в Чехії зупинив платежі та тривалий час погоджував їх поки не отримав належного документарного оформлення всієї операції. При цьому іноземний банк цікавить насамперед фізична присутність бізнесу, тобто наявність офісу та працівників. Деякі більш складні кейси, нажаль, закінчувалися обмеженням операцій та фактичним закриттям рахунків. За таких обставин, повернення грошових коштів із закритого рахунку триватиме не один місяць і лише за умови відкриття/наявності іншого рахунку та оплати всіх банківських комісій тощо.
Як наслідок, бажано мати належний пакет первинних документів для відділу комплаєнсу вашого банку та всі документи з приводу резидентства та податкового статусу власників. А крім цього, варто знайти місцевих юристів, які за необхідності зможуть допомогти пройти всі формальні процедури для розблокування банківських операцій.
Отже, зважаючи на існуючі ризики та вартість адміністрування бізнесу за кордоном, важливим є оцінка економічної вигоди від релокації/створення такого бізнесу в певній іноземній юрисдикції. Адже створюючи бізнес за кордоном необхідно дотримуватися норм українського законодавства щодо звітування по КІК та уникнення трансферного ціноутворення, а також мати змогу орієнтувати в іноземному законодавстві. Тому, варто знайти місцевих юристів або звернутися до мережевої юридичної фірми в Україні та отримати допомогу в проходженні всіх формальних процедур та/або вирішити вже існуючі проблеми з іноземним законодавством.
Волохов Олексій, адвокат, к.ю.н., партнер SLA Attorneys
4 нових режими для розслідування контрагентів - в новій LIGA360. Санкційні зв?язки, родинний бізнес, міжнародний бізнес, зв?язки між двома компаніями. Оцініть зручність миттєвого аналізу бізнес-ризиків, замовивши презентацію LIGA360.
