Постановою від 17.01.2024 у справі №906/462/22, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 в частині відмови у стягненні
«гонорару успіху» Верховний Суд залишив без змін та зазначив наступне.
Між Товариством (клієнт) та адвокатом укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Відповідно до умов Договору гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
Додатковою угодою до Договору сторони погодили, що розмір гонорару за надану правову допомогу (консультування клієнта, вивчення позову, аналіз законодавства, збір, підготовка та оформлення зібраних доказів, підготовка відзиву, прийняття участі в засіданнях суду як представник клієнта по справі №906/462/22 в суді першої інстанції) складає 40 000 грн (у тому числі "гонорар успіху" за рішення суду на користь клієнта в сумі 20 000 грн). Також погоджено, що даний гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду.
Між клієнтом та адвокатом складено детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), в тому числі «гонорар успіху» за рішення суду на користь клієнта в сумі 20 000 грн.
Товариство звернулося до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 40 000 грн. в тому числі 20 000 грн. гонорару успіху.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення статті 126 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ (зокрема, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 та «Іатрідіс проти Греції» від 19.10.2000) та Верховного Суду, дійшов висновку, що "гонорар успіху" не був необхідним у зв'язку з розглядом даної справи в місцевому господарському суді. За вказаних обставин колегія суддів Верховного Суду погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для покладення на позивача відшкодування «гонорару успіху», який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
За матеріалами Північно-західного апеляційного господарського суду
Адвокати НААУ знаходять правові позиції в LIGA360. 100 млн рішень українських судів з можливостями аналізу, прецеденти, юридична аналітика й новини. Замов прямо сьогодні - формуй ефективні рішення в пару кліків.
Читайте також:
