Подання учасником судового процесу заяви про роз'яснення постанови суду касаційної інстанції, право на роз'яснення якої не передбачено ст. 245 ГПК України, а також апелювання до згенерованої системою штучного інтелекту «ChatGPT» «позиції» у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд, розцінюється судом як зловживання процесуальними правами та виявом неповаги до суддів Верховного Суду, а також до судової системи загалом.
Про це йдеться в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 8 лютого 2024 року у справі № 925/200/22 за заявою представника позивача про роз'яснення постанови ВС. Про це повідомила пресслужба Суду.
Суть справи: представник позивача просив Верховний Суд роз'яснити судове рішення, стверджуючи, зокрема, що суд застосував термін «добровільне зобов'язання» щодо правової природи обов'язку відповідача, який виник у нього на підставі рішення загальних зборів учасників. Такий висновок підлягає роз'ясненню та узгодженню із загальними поняттями норм матеріального права й концептуальних положень теорії держави та права.
В обґрунтування необхідності роз'яснити поняття «добровільне зобов'язання», вжите в постанові, представник позивача, серед іншого, посилався на відповіді, що надала система штучного інтелекту «ChatGPT» під час аналізу цього поняття, а також вказував, що вжите судом поняття суперечить теоретичному поняттю, закріпленому в нормах матеріального права.
Верховний Суд перевірив подану заяву про роз'яснення судового рішення та дійшов висновку, що постанова суду касаційної інстанції, яку просить роз'яснити представник позивача, не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено ст. 245 ГПК України, оскільки вона не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Питання, на які заявник хоче отримати роз'яснення в порядку ст. 245 ГПК України, стосуються мотивів прийнятого рішення та поставлені в такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення щодо правовідносин сторін, що не були предметом розгляду (щодо процедури приведення статуту у відповідність, порядку підрахунку голосів на наступних загальних зборах). Заявник фактично просив ВС спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерувала система штучного інтелекту «ChatGPT», яка не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, зробленим судом у судовому рішенні.
"У такий спосіб заявник поставив під сумнів суддівський розсуд і судове тлумачення цього питання в рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитетом судової влади", - зазначив Суд.
ВС вважає, що дії заявника в сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз'яснення постанови суду касаційної інстанції, право на роз'яснення якої не передбачено ст. 245 ГПК України, апелювання до «позиції» системи штучного інтелекту «ChatGPT», згенерованої нею у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд) є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача.
Заява явно необґрунтована та завідомо безпідставна (фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, повторного перегляду висновків суду з наданням іншого судового тлумачення і надання відповіді на питання, що взагалі не були предметом спору), не відповідає завданню господарського судочинства та є зловживанням правом на подання заяви, тому ВС вважає її неприйнятною згідно зі ст. 43 ГПК України.
Хочеш отримати мільйони корисних документів, що аналізуються вмить? Спробуй LIGA360. Найповніша база українського законодавства й аналітики, алгоритми дій у робочих ситуаціях. А смарт-фільтри й зв?язки документів допоможуть отримати саме ту підбірку матеріалів, що вам потрібна. Спробуйте LIGA360 сьогодні, замовивши тестовий доступ.
Читайте також: Судовий дайджест 2023 року: важливі рішення Верховного Суду
